Вже півтора місяця на Сході тихо – аж так, що навіть солдати почали розслаблятися. Відводиться артилерія й танки, мовчать міномети. В остаточне повернення «республік» до складу України мало хто вірить, проте суспільство згодне і на придністровський варіант. Аби не відновилася мобілізація і хлопці більше не гинули – а про все інше хай сепарам голова болить. Однак сіра зона в тілі України – це ракова пухлина, яка роз’їдає і розкладає країну.
Гроші люблять тишу, але не люблять порядку. Особливо, якщо йдеться про кримінальні оборудки, а не «білі» доходи та чесний бізнес. Поки у Донбасі гатили з «Градів», ні про які оборудки не йшлося, проте деескалація бойових дій призвела до буйного розквіту корупції. Зараз, коли в зоні АТО встановився відносний мир, там утворився справжній Клондайк, де обертаються суми, встояти перед якими практично неможливо.
Найчастіше у ЗМІ пишуть про контрабанду. Особливої гостроти тема набула після загибелі волонтера Андрія Галущенка та співробітника фіскальної служби Дмитра Жарука – членів мобільної групи по боротьбі з контрабандою. Обговорюється навіть версія, що їх вбили «свої», захищаючи потоки нелегальних доходів. Принаймні таку версію озвучив Георгій Тука, голова Луганської військово-цивільної адміністрації.
Щоб уявити масштаби контрабанди, достатньо подивитись на офіційну статистику. Так, на початку жовтня СБУ оприлюднила звіт щодо затриманих незаконних вантажів за період з 12 липня, тобто менше, ніж за три місяці. Серед всього іншого, цигарок було вилучено на 2,5 млн грн, алкоголю – майже на 2 млн, харчів – майже на 2,5 млн, медикаментів – на 5,3 млн грн. А також готівку: 9,6 млн грн, 3 млн російських рублів, 175 тис. доларів США і 30 тис. євро.
Крім того, зона АТО є основним джерелом нелегальної зброї на чорному ринку України. Наприклад, нещодавно у Чернівецькій області було викрито злочинну групу, яка скуповувала зброю, вивезену демобілізованими із зони АТО. А на Вінниччині торгівлю зброєю з АТО налагодили колишні добровольці, у яких вилучили автомати, рушниці, гранати, вибухівку і набої. Окреме питання – як цю зброю провозять в тил через блокпости.
У департаменті карного розшуку МВС стверджують, що з АТО походить близько 70% зброї на чорному ринку. Причому виявляють її не лише у солдатів ЗСУ та добровольців, але й у волонтерів та цивільних. Потім ця зброя «світиться» у кримінальних та навколокримінальних розборках, як це було у Мукачевому чи під стінами ВР під час «конституційного» побоїща. Нагадаємо, під час сутичок на Закарпатті було застосовано автомати, кулемет і навіть гранатомет.
Ще одна неприємна особливість зони АТО – мародерство, в якому, на жаль, бувають замішані не лише сепаратисти. Варто згадати лише скандал навколо батальйону «Шахтарськ», розформованого через мародерство. Ліквідувати це явище не вдалося досі. Так, 1 жовтня у Костянтинівці затримали банду мародерів, яка займалася крадіжкою кольорових металів. Цікаво, що для своїх «робіт» вони використовували бойові гранатомети.
Окрема розмова – про пропускну систему з окупованими територіями. Будучи вкрай неефективною, вона перетворилася на розплідник корупції. Про масштаби проблеми свідчить висловлювання президента про те, що хабарництво у сфері видачі перепусток «відганяє Донбас від України з не меншим результатом, ніж російські багнети». Втім, справа не лише у Донбасі, а й у тому, що до кримінальних практик масово втягуються і цивільні, і військові, і службовці.
По суті, у прифронтових районах Донбасу склалися майже ідеальні умови для незаконних оборудок. У цьому сенсі війна є не лише кузнею героїв, але і розплідником злочинців, оскільки дає змогу вислизнути за межі правового поля. Остання обставина привертає значно менше уваги суспільства, ніж фронтова героїка, проте також є невід’ємною частиною війни – навіть в її теперішньому гібридно-примороженому стані.
Все це розуміють у Києві, але як вирішити проблему – поки невідомо. «Головне завдання – це зробити все можливе і неможливе, щоби припинили гинути люди. Далі треба вибудовувати систему стосунків так, щоб це полум’я по мінімуму впливало на долю України й українців у перспективі», – так описав перспективи заморожування ситуації після переговорів у Парижі Роман Безсмертний, учасник тристоронньої контактної групи.
Але допоки окуповані райони Донбасу не будуть інтегровані в Україну, сіра зона на Сході залишатиметься корупційним Чорнобилем. І справа тут не лише в агентах Путіна чи окремих негідниках з українського боку – корупцію у зоні АТО провокує, без перебільшення, саме життя. З одного боку, маємо десятки тисяч мобілізованих, здебільшого – таких же бідняків, як пересічний українець. З іншого боку, по той бік кордону, маємо кілька мільйонів людей, які опинилися в ізоляції, але мусять виживати.
Їх розділяє лише тоненька плівочка лінії розмежування, яку легко долає вічний дух підприємництва, нехай і в його спотвореній версії. Допоки не буде створено умов для повноцінної легальної інтеграції Донбасу, доти природнім шляхом йтиме його контрабандно-корупційна інтеграція з Україною. Але за це Україні доведеться платити криміналізацією, а також вкидати шалені ресурси у те, щоби зупинити її. Зокрема ціною людських життів.