Кампанії «економічного бойкоту», яку оголосили активісти Євромайдану на Львівщині, бракує широкого розголосу: списки торгових марок і прізвища їхніх власників невідомі для більшості громадян України.
Таку думку висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак, інформує «Німецька хвиля».
«Масового заклику не було, це громадська ініціатива, яка здебільшого поширюється соцмережами. Задля більшого ефекту до бойкоту товарів варто було б закликати зі сцени Майдану в Києві, а цього не було», - вважає експерт.
Новак також наголосив, що громадська ініціатива щодо економічного бойкоту може бути ефективною за умови, коли споживач має альтернативу певним товарам чи послугам.
«Або ж коли це не битиме по власній кишені. Скажімо, забрати гроші з банку власника-регіонала, перевести до іншого банку і втратити при цьому відсотки», - пояснив економіст.
Він переконаний, що за нелегких економічних умов українці не готові на такий крок.
За словами Новака, така кампанія може мати певний вплив хіба що на бізнес у сфері продуктів харчування. Бо конкуренція тут чимала і, відмовившись від продуктів однієї марки, покупець без проблем може придбати аналогічний товар від іншого виробника, пояснює експерт.
Однак на ринку нафтопродуктів чи мобільного зв’язку такої альтернативи немає. Провідні мобільні оператори здебільшого у власності росіян та бізнесменів з провладної партії, додає Новак. Схожа ситуація і з ринком роздрібного продажу нафтопродуктів. Гравців на цьому ринку обмаль, конкуренції серед них немає, є радше факти монопольних змов, каже економіст.
Нагадаємо, на початку грудня активісти львівського Євромайдану звернулися до членів Партії регіонів у Львівській області з вимогою вийти з партії. В разі, якщо до цієї вимоги вони не дослухаються, то активісти акції протесту пригрозили бойкотувати бізнес регіоналів на Львівщині.
Утім, ніхто з львівських регіоналів з партії так і не вийшов. На оголошений ультиматум чільні члени Партії регіонів на Львівщині відреагували скептично. Вони не особливо вірять, що економічний бойкот можливий, вважаючи, що жертвами його стануть насамперед пересічні львів’яни.