Кам'янка-Бузький район Львівщини – один із тих, чия економіка ніколи не була мертвою, а завжди розвивалася. У районі вдалося створити сприятливий інвестиційний клімат.
Якщо десять років тому чи не єдиним платником податків, яким можна було справді похвалитися, була Добротвірська ТЕС, то тепер район має не один, а низку поважних економічних об'єктів. Тут працюють підприємства легкої, харчової деревообробної галузей. Розвивається рослинництво, енергозбереження. Зрозуміло, що вдале географічне розташування - близькість Львівщини до кордону та близькість самого району до Львова - зіграла відповідну роль у справі приваблювання інвесторів до району. Проте самі підприємці також відзначають працьовитість і достатню фаховість людей, а також зусилля, які докладає влада для налагодження співпраці з інвесторами.
Сучасні аграрії
Уже четвертий рік поспіль ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» у Кам'янка-Бузькому районі за сучасними технологіями вирощує пшеницю, ріпак, цукровий буряк, кукурудзу та картоплю. Орендує у цьому районі майже 20 тис. га землі. За словами голови райадміністрації Ярослава Янишина, фірма вкладає в кожен гектар землі 16 тис. грн. Завдяки застосуванню сучасних технологій у рослинництві, товариству вдається досягати урожайності втричі вищої за середньоукраїнську.
Представник ТзОВ Кіф Доусон прокоментував ZAXID.NET: «Ми раді працювати в Україні. Загалом у сільському господарстві маємо шістнадцятирічний досвід. Перед цим працювали у Польщі. Нам до душі унікальні українські ґрунти, які вважають одними з найкращих у світі. Вони є найбільш сприятливі до культур, які вирощуємо. Львівщина нам подобається у плані комбінації ґрунтів та тутешніх погодних умов».
Загалом інвестори задоволені проектом інвестування в Україну. «Якби чотири роки тому хтось сказав, що ми будемо на такому рівні, на якому є зараз, я б принаймні був здивований. Ми не тільки дотримуємося закладених на початку планів розвитку бізнесу в Україні, але й значно випереджуємо їх», - прокоментував К.Доусон.
Інвестори кажуть, що прийшли на довго, і мають намір посісти значні позиції на ринку України, країн СНД. Світова фінансова криза не перекреслила цих намірів, оскільки агровиробники відчувають підтримку уряду України.
«В Україні іде конкуренція за якість. Пшениці в Україні багато, але тільки якісна пшениця може добре конкурувати за ціною, загалом відповідати потребам ринку. Наша пшениця якісна. Ми 70% урожаю пшениці третього класу здаємо державі в Агрофонд. На сьогодні це найкращі умови, які є. Сьогодні ніхто з вільних продавців не зміг запропонувати кращі умови, ніж Агрофонд. Це реальна підтримка виробника», - прокоментував директор підприємства Юрій Вічистий.
К.Доусон у спілкуванні із ZAXID.NET неодноразово акцентував на сприянні місцевої влади. За його словами, особливо відчутною вона була у налагодженні діалогу із місцевим населенням, в якого товариство орендує землі. Інвестори планували укладати з пайовиками договори оренди на тривалі терміни, до 15 років. Однак населення спершу ставилося недовірливо, тому угод на 15 років мало, більше укладено на 5-10 років. «На початку ми зіткнулися з проблемою недовіри. Ми іноземці, нові люди, прийшли в район. Однак по виплаті орендної плати за землю, після підтримки деяких соціальних проектів на рівні району, люди почали нам більше довіряти», - зазначив К.Доусон.
Голова Кам'янко-Бузької РДА Ярослав Янишин не приховує, що поява ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» на економічній карті району суттєво покращила його показники в галузі АПК. За його словами, у сільському господарстві уже задіяно 95% придатних до обробітку земель. Так збільшилися показники валового виробництва.
Окрім ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед», у районі діє ще п'ять фермерських господарств. Однак справи їх менш радісні. На полі ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» ми зустріли комбайнера пана Володимира, який виявився одним із фермерів Кам'янеччини. За його словами, фермери відчувають брак обігових коштів, адже не змогли їх отримати за державними програмами, як у попередні роки. Щоб не зазнавати збитків, пан Володимир найнявся комбайнером, середня зарплата у ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» не мала - 4 тис. грн.
Завоювати довіру
Загалом досягнути довірливих стосунків в регіоні - це справді важливо. Про це свідчить більш складний досвід іншого інвестора. У Кам'янці-Бузькій з 2002 року здійснює виробництво деревостружних плит ТзОВ «Кроно-Україна». Компанії кілька років довелося працювати у ситуації несприйняття. Мешканці міста дуже побоювалися, що «Кроно» продукує шкідливі викиди, які спричиняють хвороби шкіри й підшкірної клітковини, викликають шкідливі новоутворення. Підтримувані ВО «Свобода», люди наполегливо вимагали закриття підприємства. І лише кількаразові перевірки Держекоінспекції, які не виявили перевищення норм викидів в атмосферне повітря, зняли це питання.
Справи кондитерські
Не лише іноземні інвестори звертають увагу на Кам'янеччину. Віддавна у с.Старий Яричів діяло виробництво популярних видів печива «Світоч». Два роки тому, коли «Нестле» почало оптимізувати виробничу базу, постало питання про продаж цехів у селі. Регіону пощастило, їх придбали для продовження діяльності у тому ж напрямі.
Викупило виробничу базу ТзОВ «Яричів». За умовами договору купівлі-продажу передбачена співпраця із «Нестле». «Ми маємо угоду на два роки про випуск для «Нестле» за їхньою рецептурою крекеру, печива «Марія», «Надія». Зараз ми єдина фабрика, що готує для «Нестале» печиво», - поінформував ZAXID.NET генеральний директор ТОВ Олег Клімчук. За схемою Рrivate Label фабрика також виготовляє крекери для Metro Cash&Carry.
Розвиває компанія і виробництво продукції під власною торговою маркою «Яричів» - печиво та торти. «Всього за місяць компанія виробляє зараз 600-800 тонн печива, і ще 30-40 тонн тортів», - поінформував начальник виробництва Олександр Шніцар.
Зважена стратегія розвитку дозволяє підприємству нормально працювати в умовах кризи. «Можливо, ми сповна не виконали планів зростання, які закладали, але зменшення виробництва у нас не відбулося», - зазначив Шніцар. Він додав, що за чотири місяці підприємство планує запустити нову лінію - з виробництва листкового тіста. А це означає додаткових 30-50 робочих місць для жінок району.
Генеральний директор запевнив, що компанія постаралася зберегти все найкраще, що було у «Світоча». «Усі працівники, а здебільшого це жінки, були прийняті на роботу. Вони мають добрий досвід, працюють за фахом. Ми зберігаємо ті ж високі підходи до чистоти, дисципліни, що тут були», - зазначив О. Клімчук.
Щоб рідне село було чистим
В історію підприємницького успіху вписали славні сторінки й вихідці з Кам'янеччини. Торік компанія «Еко-Львів-Трейд», що є одним із лідерів виробництва сміттєзбиральних контейнерів в Україні, придбала виробничі площі у с.Стрептів. Інвестиції у виробничу базу становили близько 2 млн грн. Виробнича потужність цеху - 50 контейнерів на добу. На 2009 рік було заплановано перевести у Стрепетів й дві інші компанії групи «Еко-Львів». Та криза загальмувала завершення підготовчих робіт, і переїзд адміністративного корпусу заплановано завершити до кінця року.
Керівник і співвласник групи компаній «Еко-Львів» - Олег Гайовишин, уродженець Кам'янеччини, повідомив: «Звісно, криза нас зачепила - загальмувала нам динаміку. Щороку подвоювали обороти з реалізації каталожної продукції сміттєвих баків. 2008 рік залишився на рівні 2007-го. Цей рік є вдвічі слабшим, аніж минулий. Сподіваюся, що до кінця року ми все-таки вийдемо на 70% реалізації продукції, яка була 2008 року», - зазначив він і додав, що клієнти хочуть купувати продукцію, але є брак обігових коштів. Скорочення кадрів на підприємстві не було, обмежилися зменшенням зарплатні працівникам, і так зберегли робочі місця.
Дочірнє підприємство «Еко-Львів-Сервіс» запустило півроку тому новий для Львівщини проект - організований збір сміття у селах. Почали його з Кам'янеччини. Сміттєві баки встановлено у 30% сіл району, а до кінця року планують охопити ними 100% населених пунктів. Баки закуповує місцева влада. Було придбано 201 контейнер на суму 458,7 тис. грн. Частину коштів отримали від підприємств району. Так, Добротвірська селищна рада виділила на придбання контейнерів зі спецрахунку 150 тис. грн. Ці кошти надходять у сільраду як відшкодування за шкідливі викиди з Добротвірської ТЕС.
«Ноу-хау вдалося добре, бо з початку року ми вже вивезли 6 тис. м куб. сміття, яке колись потрапляло у ліси, річки. Фактично ми припинили рух відходів на стихійні сміттєзвалища», - зазначив О.Гайовишин. Щоправда, компанія відчула труднощі з організацією збору коштів за послуги. Хоч ціна послуги й доступна - 2,5 грн з людини на місяць, але не всі селяни вчасно вносили плату. «Рівень проплат був 35%. Останній місяць ми поштою розсилали квитанції на оплату, і це дало ефект - рівень проплат зріс. Люди лише починають звикати, що за вивіз сміття, яке раніше викидали в нікуди, потрібно платити. Щоб розвивати екологічну культуру мешканців, ми запланували у новому навчальному році провести ряд екозанять у школах», - повідомив він.
Запровадження організованого збору сміття в сільській місцевості актуальне для всієї Львівщини. За дорученням голови Львівської облдержадміністрації Миколи Кмітя, у Кам'янці-Бузькій навесні відбувся круглий стіл, під час якого про досвід співпраці керівництва Кам'янеччини із «Еко-Львів-Сервіс» дізналися голови всіх районів. Як поінформував О.Гайовишин, пропозиція компанії викликала живе зацікавлення. Встановити смітники у своїх селах хочуть ще 10 районів Львівщини. Найшвидше таке нововведення може з'явитися у Городоцькому та Миколаївському районах.
На шляху до енергонезалежності
У селі Забужжя біля Кам'янки-Бузької живе і працює приватний підприємець Ярослав Федина, який запатентував опалювальні піролізні котли, які працюють на відходах деревобробки. Його винахід - відповідь на енергетичну кризу і дорожнечу газу. Котли бувають різні, залежно від потреб - для опалення житла (їх уже встановили понад 30 господарів), більш потужні - для опалення виробничих, технічних приміщень.
Є й інші цікаві проекти з енергозбереження. Так, у с. Руда за Бугом на колишній колгоспній фермі приватний підприємець налагодив випуск паливних брикети з тирси та дерева шляхом холодного пресування. На паливні брикети отримав сертифікат якості. З минулого року на території Неслухівської сільради почали садити специфічний вид верби, що є сировиною для виробництва паливних брикетів. Надалі площу посадки верби планують розширити до 20 га на малопродуктивних землях Стародобротвірської сільської ради.
Для добрих людей не шкода
За останні два роки у більшості народних домів району відбулися ремонти. За словами Я.Янишина, це роблять для того, щоб молодь мала можливість організовувати дозвілля і не займатися дурницями. «Коли ми створимо умови у народних домах, зацікавимо, то буде рости здорова українська нація, буде порядок», - зазначив він. За словами Я.Янишина, народні доми повністю укомплектовані працівниками, котрим вчасно виплачують зарплату. Залишилося тільки вирішити питання забезпечення гуртків самодіяльності музичними інструментами.
Особливо приємно було зустрічати цього року День Незалежності мешканцям с. Велике Колодно - тут відкрили не тільки відремонтований Народний дім, але й амбулаторію сімейної медицини. Щоб у селі функціонувала сучасна амбулаторія, кошти виділили з обласного та районного бюджетів - 300 та 200 тис. грн відповідно. «Амбулаторія є важливою для села. Наших односельців турбувало, аби у селі була розвинена медицина. Людям важко було добиратися до райцентру», - зазначив сільський голова Великого Колодно Анатолій Коваль. Працюватиме тут 10 осіб медперсоналу, зокрема сімейний лікар, для якого в амбулаторії виділене й житло. Загалом у районі працює вже 8 об'єктів сімейної медицини.
У найближчих планах влади - відкрити дитсадок у с. Жовтанці, де мешкає 5,5 тис. осіб. Для цього планується під час осіннього Інвестиційного форуму виставити на аукціон для продажу земельну ділянку площею 13 га на трасі Львів-Луцьк. Логіка правильна, адже принаймні до кризи землі Кам'янка-Бузького району, розташовані у вигідній близькості до Львова та Київської траси, користувалися попитом, зокрема для житлового будівництва котеджних містечок.
Довідка ZAXID.NET
У Кам'янко-Бузькому районі 79 населених пунктів, місто одне - Кам'янка-Бузька. На території району проживає 57,674 тис. осіб. У район вкладено 40 млн грн інвестицій, за цим показником він займає третє місце в області. Середньомісячна зарплата у районі - 1820 грн.