Про млявість реформ в Україні говорять майже усі. Як відомо, країна вкрай потребує суттєвих та численних змін законодавства, щоб перетворити державу на справді демократичну, правову, економічно стабільну й таку, що стрімко розвивається. Від радянських часів та від попередніх складів Верховної Ради ми отримали не дуже досконале законодавство, і суспільство давно потребує та вимагає докорінно змінити ситуацію на краще. Всі ми мріяли, що це відбудеться після перезавантаження влади внаслідок останнього Майдану, покладали великі сподівання на новий склад парламенту.
На жаль, народні обранці що далі, то сильніше нас розчаровують. Так, нинішня Верховна Рада демонструє дива працьовитості, б'є рекорди за кількістю ухвалених законів. Багато депутатів розробили безліч законопроектів, які мають бути розглянуті у сесійній залі. Однак ми бачимо велике відставання від вимог громадськості та часу – тисячі зареєстрованих проектів чекають свого розгляду.
У цьому контексті, як бальзам на рани, було сприйнято рішення депутатів відмовитися від літніх канікул та продовжити другу сесію аж до початку наступної. При цьому були розмови про те, що протягом півтора місяця парламентарі завдяки відсутності пленарних тижнів зможуть зосередитись на роботі у комітетах та підготувати до розгляду на черговій сесії багато вкрай важливих законопроектів.
Але… чергове розчарування. У наступній таблиці наведено дати останніх засідань усіх комітетів Верховної Ради:
Як видно з таблиці, після 17 липня лише комітет з питань бюджету провів засідання, і розглянув тільки одне питання. Воно було про підготовку до другого читання проекту закону про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо експерименту в Одеській, Волинській та Львівській областях з фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (реєстр. № 2315а). Інші комітети після закриття останнього засідання у поточній сесії ВР фактично не працювали і не розглянули жодного законопроекту.
Можливо, хтось буде стверджувати, що постанова про продовження другої сесії і не передбачала роботи комітетів, а депутати лише надали юридичні підстави для проведення пленарних засідань у разі негайної потреби. Однак з тексту постанови це аж ніяк не витікає. Ось її повний текст:
Верховна Рада України постановляє:
1. Продовжити строк проведення другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання до 1 вересня 2015 року.
2. Встановити, що з метою вирішення питань, пов’язаних із ситуацією в Україні, та необхідністю прийняття у зв’язку з цим Верховною Радою України відповідних рішень, пленарні засідання Верховної Ради України скликаються у разі необхідності Головою Верховної Ради України.
3. Голові Верховної Ради України у випадку, передбаченому пунктом 2 цієї Постанови, невідкладно (але не пізніш як за три дні до дня проведення пленарного засідання) інформувати народних депутатів України про час і місце проведення такого пленарного засідання.
4. Апарату Верховної Ради України у випадках, передбачених пунктами 2 та 3 цієї Постанови, забезпечити здійснення заходів, необхідних для проведення пленарних засідань Верховної Ради України.
5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Як видно з тексту, сесію подовжено лише з одним застереженням, яке стосується порядку скликання пленарних засідань. На інші дії парламенту жодних обмежень не накладено.
А, власне, чому це раптом з'явилось бажання, щоб комітети працювали, коли нема пленарних засідань? Хіба їм є що робити в цей час? Виявляється, що є:
Кількість законопроектів, що чекають розгляду комітетів на 12.08.2015
Якщо рахувати лише ті законопроекти, які комітети мають розглянути як головні, то їх налічується 2 642, а загалом усім комітетам треба опрацювати 11 тисяч проектів.
А скільки нових законодавчих ініціатив з'явиться найближчим часом – невідомо. То чому вони відпочивають?