У програмі «Двотижневик режисерів» відбулась довгоочікувана прем’єра фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір». Показ пройшов з аншлагом, завершили його тривалі овації, захоплені відгуки на сльози на очах Аґнєшки Голланд, яка стоячі аплодувала знімальний групі.
Це історія колишнього контрабандиста Памфіра, що повернувся додому з заробітків. Проблеми у родині змусили його знову взятись за старе. Спойлерити тут не варто, адже сюжет є далеко не останньою складовою у картині.
Тут взагалі немає перших чи останніх складових. Це дуже ретельна та по суті ідеально зібрана стрічка, де кожна деталь вплітається у загальну картину та існує саме заради неї.
Напружений сюжет, акторські роботи, бездоганний візуальний ряд, характери та побут, усе підкорюється тому, щоб фільм вийшов цілісним.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleЗйомки тривали у Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Їх колорит, справжній, а не туристичний, можливо, не зрозумілий усім на Круазет, натомість робить усе, що відбувається правдивим та органічним. І цього немаожливо не відчути, навіть не вникаючи в особливості діалекту. Химерні образи Маланки, страшні маски та «пекельні» обличчя створюють бездоганний діалог з реальністю. Де насправді страшніше? Де окопався дідько насправді? У масці чи, може під нею?
Можливо, надто часто у цьому тексті вживається слово «бездоганний». Але насправді не так вже і часто усі частини цілого в українському кіно та добре допасовані. І далеко не завжди акторські інтонації є такими природніми.
Крім того фільм, що робився довго (майже сім років) і у якому немає війни, ми її чуємо (десь на задньому плані) та сильно відчуваємо. Чому? Про це у розмові з режисером, яку ZAXID.NET оприлюднить зовсім скоро.
Отже, «Памфір» – ємоціне, напружене та візуально довершене кіно. Трохи про тих, хто його створив: режисер та автор сценарію Дмитро Сухолиткий-Собчук, у головних ролях: Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран. «Памфір» є копродукцією чотирьох країн: України (Bosonfilm), Франції (Les Films d’Ici), Польщі (Madants) та Чилі (Quijote). Проект став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно.