Чи то за «войовничих» часів Хрущова, а може під час Брежнєвського застою, поїхав радянський агітатор на село боротися з релігією. Не простим був напевно чоловіком, а може навіть при посаді, бо наказав місцевим активістам зібрати ікони і знести їх на центральну площу, де й мало відбуватися дійство. Після полум’яного викривального виступу про те, що бога - нема, агітатор вирішив зробити «контрольний постріл» - взявши гостру металеву палицю, почав встромляти її в лики святих… При цьому він вигукував: «Дивіться, Він мене не карає!» Сумно спостерігали селяни за цим огидним видовищем, але тільки один дідусь насмілився підійти і тихо прошепотіти: «Чоловіче, Він тебе вже покарав».
Мені байдуже кому належить медіа ресурс ZIK. Коли вперше прочитав анонси про появу телевізійного каналу, який матиме добру технічну базу і займеться дослідженням статків наших владоможців, навіть порадів за Львів і регіон. Незалежної журналістики нам дійсно бракує. Для тих, хто почне мені закидати напускну наївність у цьому питанні, відразу скажу, що я й надалі вбачаю вихід із ситуації в конкуренції різних медійних середовищ, але при жорсткому дотриманні морально-етичних норм та принципів професійної етики. Проте, вже перші програми Дмитра Добродомова засвідчили, що це не журналістика, а звичайнісінька чорна пропаганда (він напевно хотів би, щоб його називали «інформаційним кіллером», але навіть на це не заслуговує). На жаль, названий журналіст більше нагадує того «агітатора» із радянського часу, який брутально демонструє неповагу до нас, львів’ян. Бездарна режисура, однобокість, заангажованість і напевно найгірше – безвідповідальність за сказану неправду.
Вчорашня програма пана Добродомова вкотре показала, що творчому колективу не важливо докопатися до істини: він обслуговує конкретного грошодавця, обслуговує як уміє, як дозволяє йому талант. А таланту кіт наплакав. Чергове повторення непідтвердженої інформації про закордонні рахунки, ніци, вілли а по суті нічого нового, все те, що місяцями мусолять проплачені коментатори в Інтернеті. Людям, які біля пам’ятника Шевченкові мали б символізувати народ, відведена роль масовки для підігравання ведучому в студії. Якісь ображені «правовірні католички», які чомусь претендують на костел Єзуїтів, якісь чоловіки в шкіряних куртках, що завчено і без інтонації бубнять заготовлені для них запитання (напевно в школі не були відмінниками). Якийсь жевжик, який вистромив з натовпу лице для того, щоб спитатися про розпусту і відразу сховатися. І просто гротескний вигляд журналіста на вулиці, коли поважна жінка, замість того, щоб полити брудом кандидата на міського голову вигукує: «Наш мер Садовий!» Якщо журналістській команді залежить на донесенні до глядачів неупередженої інформації, то чого так лякається журналіст на вулиці, коли хтось позитивно висловлюється про конкурента пана Писарчука? Яке покарання чекає на нього після закінчення програми? У зв’язку з цим у мене є кілька запитань до власника телеканалу ZIK. Вам це подобається? Вас задовольняє цей рівень журналістики? Ви вважаєте ефективною таку чорну пропаганду? Вам байдужі морально-етичні норми життя в суспільстві? Ви хочете, щоб ваш кандидат з такими морально-етичними переконаннями зайняв посаду міського голови Львова? Якщо всі відповіді – «так», то хотів би тільки нагадати народну мудрість, що «на брехні далеко не заїдеш».
А тепер я хотів би спитатися у журналістів ZIK’у. Ось уже третій місяць, як ви оголосили війну одному з кандидатів на посаду міського голови. Чого тільки ви не навигадували про нього. Чи думаєте ви, що це ефективна технологія політичної боротьби? Чи вважаєте ви, що методи, якими ви працюєте, є допустимими у світовій журналістській практиці? Чому ви думаєте, що ваші глядачі і читачі такі тупі і неосвічені? Ви, напевно, християни і хоча б інколи ходите до церкви, принаймні так позиціонуєтеся в суспільстві, то невже ви не задумуєтеся над тим, що Він усе бачить? А навіть чисто по-людськи, невже ви такі недалекі і мислите виключно категоріями сьогоднішнього дня та хвилевого успіху?
PS. Більшість програм Д.Добродомова у мене, на жаль, викликали зворотній ефект. На вихідні планував виїхати зі Львова. Але після вчорашньої програми вирішив залишитися і проголосувати. Може навіть не через почуття громадянського обов’язку, а для того, щоб не залишити шансу на перемогу тим грошовитим кандидатам та їхній журналістській «раті», що не бояться кари Господньої.