«Кардинально змінилась географія»

Українські туристи витісняють іноземців з центру Львова і Західної України

14:07, 30 липня 2014

За офіційними даними, цього року кількість туристів на Західній Україні зменшилась на 25%. Представники приватного турбізнесу стверджують, що падіння склало щонайменше 50%. При цьому і одні, і другі сходяться в тому, що 90% туристів – це українці. Іноземці до нас не приїхали.   

 «Якщо минулого року,  протягом першого півріччя Львів відвідали 800 тис. туристів, то цього року за той самий період часу 600 тис., – каже Галина Малець, начальник управління туризму Львівської міської ради. – Але варто зауважити, що деякі вікенди цього року, особливо в травні, привабили до Львова  більше туристів, ніж у той же час минулого року.

Інформацію про зменшення туристичного потоку підтверджує і Марта Науменко, виконавчий директор «Львівського туристичного альянсу». На її думку, зниження кількості туристів є очікуваним, з огляду на загальнополітичну ситуацію, але не критичним.  Що справді кардинально змінилось цього року – це географія туризму. Ще рік тому українці та іноземці приїжджали до Львова у рівних пропорціях – 50 на 50, а цього року 90% туристів складають українці. 

«До нас їдуть з Одеси, Харкова, Дніпропетровська, бо Львів зараз є осередком спокою для мешканців Сходу, –  каже Науменко. – Натомість поляки скасували традиційні травневі тури до Львова. І не лише вони – майже всі іноземні групові тури скасовані – МЗС різних країн рекомендували своїм громадянам  утриматись від поїздок в Україну».

Відомий львівський історик та співвласник туристичної компанії «Кумпель – Тур» Ігор Лильо підтверджує різку зміну географії туристів. Але не поділяє оптимізму чиновників щодо незначного рівня падіння кількості туристів. На його думку,  іноземців стало менше «мінімум на 85%», а українців – вдвічі менше.

«Польське МЗС лише у травні опублікувало так звану «карту безпеки України», але це було надто пізно. Адже компанії продають тури в жовтні-грудні, тому Україна, а разом з тим Львів, не попав у вакаційні плани поляків. Крім того, цього року до Львова приїхало 0  білорусів, – каже Лильо. – Маю на увазі організовані тури, бо Білорусь на державному рівні заборонила поїздки в Україну». 

Марта Науменко вважає,  що іноземці просто не розуміють, що Львів далеко від зони проведення антитерористичної операції, тому й бояться їхати. Для цього «Львівський туристичний альянс» активно співпрацює з іноземними журналістами, поширюючи інформацію про безпечність Львова для туристів. «Сподіваються, що вже скоро вдасться повернути, щонайменше, поляків. Ще одним «бонусом» для європейських туристів є те, що через девальвацію гривні, відпочинок для них став на 20-30% дешевший, адже ціни в готелях не підняли», – пояснює Науменко.

Ціни і дороги

Політику «не підняття» цін запроваджують не лише у Львові, але й у карпатських готелях.

За словами Юрія Карпіна, начальника відділу туризму та зовнішніх зв’язків Яремчанської міськради, сьогодні середня вартість номеру у готелі в Яремче, одному з найбільш популярних карпатських курортів, 120 грн зі сніданком, в садибах – 75-100 грн без сніданку.

«Останні п’ять років в Яремче ціни ніхто не піднімав, - каже Карпін.  – Але і знижок цього року не роблять, адже видатки готельєрів зросли через підвищення цін на пальне , продукти, через ріст курсу долара тощо».

На відміну від Львова, у відділі туризму Яремче зафіксували навіть збільшення кількості туристів. У червні в містечко, за зведеними статистичними даними, приїхали 56 тис. гостей, що на 10 тис. більше, ніж у червні минулого року. Щоправда, Юрій Карпін зазначає, що це наразі найуспішніший місяць року. Але щодо географічної складової, то ситуація така ж, як і у Львові – українці складають основу туристичного потоку.

«Цього року до нас приїхало дуже багато наших громадян, які взагалі вперше приїхали на Західну Україну – вони поміняли Крим на Карпати. Для них наші гори – це відкриття. А от щодо іноземців, то справді, приїжджають хіба родичі місцевих мешканців, які точно знають, що немає чого боятися», – каже Карпін.

Втім, загалом на Івано-Франківщині теж фіксують зниження кількості туристів. Щоправда, наразі офіційної статистики немає. Як розповів Віталій Передерко, заступник начальника відділу туризму Івано-Франківської ОДА, певні висновки можна зробити  з показників готельного збору, які знизились на 10%. В червні, за його даними, завантаження готелів було на рівні 40%. А от дитячі табори в Карпатах заповнені на 90-95%.

«Серед платників готельного збору цього року було 35% іноземців, – говорить Передерко, – минулого року їх було близько 50%».  

До речі, однією з причин не надто великої кількості туристів на Франківщині, львів’янин Ігор Лильо вважає якість доріг. Натомість, наявність хорошої дороги до Ужгорода призвело до того, що Закарпаття активно забирає туристів у Львова.        

Начальник яремчанського відділу туризму Юрій Карпін розповів, що літні Карпати були традиційно популярні у поляків, білорусів, молдаван та росіян. Цього року машин з номерами цих країн, на дорогах Яремче немає – не приїхали.

Нема фестивалів – нема туристів 

Ще однією причиною падіння кількості туристів, на думку Галини Малець з Львівської міськради, стало масове скасування запланованих літніх фестивалів. Експерти стверджують, що події – це другий за значенням фактор (після архітектури), який приваблює туристів до Львова. Тому цьогорічна ситуація може позначитись на наступних роках, адже організатори, які суттєво втратили цього року, можуть побоятися працювати в наступному, але офіційно ніхто не заявляв про відмову проведення дійств у Львові наступного року.  

«Ми працюємо над поверненням поляків до Львова насамперед через їхні медіа – запрошуємо в прес-тури журналістів.  Самі їдемо на міжнародні виставки. Ми стараємось доносити інформацію, що у Львові безпечно. Потрохи це починає давати результати – в червні ми зафіксували збільшення кількості поляків. Але наразі йдеться про пересічних туристів, а не екскурсійні групи», – говорить начальник львівського міського відділу туризму.

Це підтверджує і неофіційна статистика. Ігор Лильо каже, що справді у липні зросла кількість гостей Львова.

«Українці не їдуть на море, а їдуть до Львова, – каже він. – Люди їдуть до нас за «підзарядкою». Найбільше – кияни та одесити, тому що у нас спокійно і дешево.

Росіяни не їдуть

Російські туристи у Львові є, хоч і поодинокі. При  цьому вони намагаються не афішувати своє громадянство. Навпаки, кілька днів тому журналіст ZAXID.NET зауважив автомобіль з російськими номерами з прикріпленим українським прапорцем – очевидно, власник авто вважає, що так воно буде у більшій безпеці.

Втім, росіяни продовжують лідирувати серед іноземних туристів у Трускавці. За підсумками першого півріччя тут відпочивали майже дві тисячі  громадян Росії, 1100 – молдован,  майже 900 азербайджанців, 500 білорусів та 200 поляків.

Але загалом у Трускавці також відзначають різке падіння кількості відпочивальників. За словами Марії Заверюхи, завідуючої відділу планування та інвестицій управління розвитку курорту Трускавецької міської ради, йдеться майже про 50%.

«Наші санаторії суттєво знизили ціни – майже до рівня собівартості, проте лише в червні ми зафіксували деяке підвищення кількості відпочивальників, – каже вона. – Щодо іноземців, то минулого року в першому півріччі в нас було 14,1 тис. туристів з закордону, а цього року лише 5,4 тис.».

Сьогодні середня денна вартість відпочинку в Трускавці становить приблизно 300 грн, ця сума включає проживання, триразове харчування та лікування. Минулого року такі послуги коштували в середньому 440 грн.

Попри те, що події в Україні не сприяють туризму, ймовірно, цьогорічна ситуація стане поштовхом до розвитку внутрішнього туризму. На думку Ігоря Лиля, ця галузь в Україні фактично не розвинута через, насамперед, погане транспортне сполучення – ніхто не поїде на вікенд до Харкова, коли немає дешевих авіарейсів, а потяг йде добу.

«Нам вдалось переконати людей їхати до Львова, але не в Одесу, Харків чи Полтаву. Немає жодного поляка, який не плакав би у Кракові над могилами польських королів, а скільки українців ніколи не були на Полтавщині, про яку були написані твори Гоголя?», – риторично запитує історик.