Слов'янськ Донецької області розташований менш як за 30 км від лінії фронту. Попри міф про шахтарський і вугільний Донбас Слов'янськ є містом кераміки. Зокрема, тут з 2003 року працює завод «Керамічні маси Донбасу», який виготовляє суміші для виробництва кераміки. До 2022 року завод також забезпечував матеріалами металургів з «Азовсталі» та «Комбінат Ілліча» у Маріуполі. У ніч з 2 на 3 вересня 2022 року у підприємство влучили дві російські ракети та зруйнували частину обладнання. Наразі на Київщині працює релокована частина заводу. Запустити процеси виробництва керамічних мас намагаються також у прифронтовому Слов'янську.
ZAXID.NET поспілкувався з директором ТОВ «Керамічні маси Донбасу» Володимиром Меленцем про відновлення після обстрілів, проблеми через санкції та віру в перемогу.
«У нашій історії була й реставрація храмів»
ТОВ «Керамічні маси Донбасу» у 2003 році заснували на базі підприємств «Українська керамічна група» та «Глини Донбасу». Акціонером компанії стала британська компанія WBB, яка на той час була однією з найавторитетніших у Європі та мала понад 200 років досвіду роботи з керамікою. Володимир Меленець очолює «Керамічні маси Донбасу» з часу заснування. До того він працював в АТ «Глини Донбасу» директором з якості та розвитку.
«Наприкінці 2003 року ми почали впорядковувати землі, оскільки територія заводу – це болото. Потрібні були масштабні роботи з водопониження. У 2004 році ми почали будівництво і 7 червня 2005 року перерізали червону стрічку. Ми почали виготовляти не лише керамічну масу, а й надавали технічну підтримку виробникам, які її використовують. Ми відкривалися разом з підприємством “Зевс кераміка”, яке виробляло керамограніт. За 2022 та 2023 роки росіяни атакували підприємство десятьма ракетами і зараз там дуже серйозні руйнування», – розповідає Володимир Меленець.
За його словами, «Керамічні маси Донбасу» щороку розвивалися, адаптовувались до умов ринку, нарощували експорт. Крім стандартних керамічних сумішей, запустили виробництво напівфабрикатів для реставрації. Зокрема, компанія долучилась до відновлення історичної частини Самарканду в Узбекистані.
«У нашій історії була й реставрація храмів. Тобто нам приносять шматочок черепиці й пояснюють, що потрібен такий самий матеріал, щоб виготовити нову покрівлю. Або ж приносили шматки цегли старовинного собору. Ми відтворювали ці матеріали, а потім їх використовували для реставрації», – пригадує Володимир.
«Ми прив'язані до Слов'янська»
Завод «Керамічні маси Донбасу» розташовується у частині Слов'янська, що неподалік гори Карачун. Коли окупанти у 2014 році захопили місто, то українські військові були саме на Карачуні.
«По нашому головному корпусу були 24 прямі попадання. У "Зевсу" було ще більше, у них згоріла центральна лабораторія, частина офісу, дільниця пакування. Як тільки місто звільнили 5 липня 2014 року й розмінували території, то ми повернулися й відбудовували все своїм коштом. І вже в серпні виготовили першу продукцію, а 14 жовтня під'єднали газ. Слава Богу, люди залишилися живі, і в зиму ми заходили залатані й з вікнами», – пригадує директор підприємства.
Після 2014 року компанія почала виготовляти спеціальні суміші для неперервного розливу сталі. Їх використовували металурги «Азовсталі» та «Комбінату Ілліча», які мали найновітніше обладнання й потребували складних матеріалів.
У 2022 році «Керамічні маси Донбасу» мали план дій на випадок війни. Володимир пригадує, що в них були й тренінги з рятувальниками, кожен працівник мав свою зону відповідальності. Тому після 24 лютого всі відповідальні робітники терміново прибули на підприємство, щоб зупинити технологічні процеси та законсервувати обладнання.
«Головний енергетик відключав електроенергію, відключав газ, щоб не було ризиків вибуху. Хтось займався документами, хтось комп’ютерами. Щоб зберегти життя персоналу ми закрили підприємство. Його охороняла державна служба охорони. До серпня 2022 року ми на заводі не з'являлися. А в серпні у нас з'явилася можливість вивезти частину обладнання. У 2017 році ми відкривали новий проект з виробництва сходів та підвіконня з керамограніту за італійською технологією, удосконаленою нашими фахівцями. Я з гордістю можу сказати, що наші вироби кращі за італійські. І ми змогли релокувати цю частину підприємства до Київської області», – каже Володимир.
Він зазначає, що релокацію компанія провела своїм коштом, хоч і була можливість залучити державні гроші. Пояснює, що на переїзд було дуже мало часу, і коли з'явилася така можливість, то про гроші ніхто не думав.
«Що стосується основного виробництва, то один млин (а у нас їх три) важить 57 тонн. Їх дуже важко перевезти, майже нереально. Хоч до нас їх привезли з Італії, але під млини потрібен фундамент спеціальної форми. Різниці немає, чи будувати новий завод, чи перевозити цей. Можливо, перевозити навіть дорожче вийде. Баштова сушарка у нас 11 метрів заввишки й 7 метрів в діаметрі. Куди її везти? Тому ми прив'язані до місця», – говорить директор.
У ніч з 2 на 3 вересня 2022 року у будівлю «Керамічних мас Донбасу» влучили дві ракети. Вони знищили частину споруди, енергетичні комунікації та частину техніки. Зараз завод не має кількох стін, частини даху. Коли почалися перші заморозки, то виробництво припинили, щоб не пошкодити обладнання. Підприємство оцінює збитки й звертатиметься в міжнародні суди з позовом проти Росії.
«Торік нам вдалося відновити частину інженерних комунікацій та обладнання. На прохання наших клієнтів ми виробили приблизно 500 тонн керамічної маси. Ми робимо напівфабрикати, і від нас залежить робота та робочі місця на багатьох підприємствах України. Нам вдалося запуститися, зробити запас мас для деяких підприємств на зиму, і вони відновили свою роботу. Люди роблять, заробляють гроші, отримують заробітну плату. Це дуже важливо», – каже директор заводу.
Зараз підприємство у Слов'янську готується до весни та початку роботи. Працівники вже кілька днів готують обладнання та напівфабрикати для виробництва. До повномасштабного вторгнення у «Керамічних масах Донбасу» працювали приблизно 80 людей. Після початку повномасштабного вторгнення компанія не скорочувала працівників: хтось повернувся на роботу, значна частина служить у війську, а хтось виїхав за кордон чи в інші області України.
«На релокованому підприємстві на Київщині 10 робітників. Ця дільниця добре автоматизована та механізована. Навіть у часи, коли в нас були дуже великі об'єми, там було лише 17 працівників. У Слов'янську працюють 15 людей. Усі чекають на перемогу та допомагають армії», – говорить Володимир.
«Керамічні маси Донбасу» мають спеціальний проект «Переможемо – відбудуємо», всі гроші з якого передають для військових. Керамісти використовують залишки колекції плитки «Зевс кераміки» та виготовляють спеціальні кашпо для рослин.
«Ми не можемо ні експортувати, ні імпортувати»
До повномасштабного вторгнення завод отримував сировину з Волновахи та Катеринівки, однак ці території окуповані. Зараз «Керамічні маси Донбасу» купують продукцію на Хмельниччині, Вінниччині. Це створює певні проблеми – потрібно коригування технологій та рецептів, що впливає на собівартість, але до цього можна пристосуватися
Ще однією проблемою для компанії є борг за неіснуюче транспортування газу. За словами директора, хоч у 2022 році компанія повідомила облгаз про закриття підприємства, але він продовжив надсилати рахунки.
«У них логіка така, що для нас зберігають цю можливість транспортування газу. Ну, тоді я маю просити у своїх клієнтів гроші на збереження підприємства та ремонт. Є проблема, і цю проблему створила РФ. От ми до неї звертаємося, а не до клієнтів, і вимагаємо через суд компенсувати збитки. Думаю, це питання ми вирішимо також через суди», – каже директор компанії.
Однак найбільшою перешкодою для «Керамічних мас Донбасу» є те, що у Європі вважають всю Донецьку область окупованою. За словами Володимира, у них немає розділу на те, що Слов'янськ підконтрольний Україні, тому торгівля з Європою практично заблокована.
«Ми придбали інструменти в Італії, але досі не можемо їх оплатити. Італійці з розумінням до цього ставляться, бо їхні банки не приймають платежі від підприємств з Донецької області. Даємо довідку з Торгово-промислової палати й кажемо: "Дивіться, от ТПП, ви ж її визнаєте? Вони підтверджують, що ми на підконтрольній території України". Попри це нам відмовляють, бо не хочуть ризикувати через санкції. Ми не можемо ні експортувати, ні імпортувати. Банки говорять, що вони бояться ризикувати й не хочуть мати справи з міжнародними судами», – каже директор.
Він зазначає, що звертався і до Мінекономіки, і до влади на місцевому рівні, однак ніхто поки не знає, як розв'язати проблему.
«Є перспективи розвитку й в інших галузях»
«Керамічні маси Донбасу» поки реалізовуватимуть продукцію лише на території України. Володимир Меленець пояснює, що таких великих об'ємів, як до 2022 року, з пошкодженим обладнанням виготовити не вдасться. Однак потреби українського ринку компанія може задовольнити.
«До повномасштабної війни ми продавали на місяць більше ніж тисячу тонн. Торік зробили тонн 500. Ну, як це можна порівнювати? Колись у нас велика частина експорту була в Росію і Білорусь. Була велика частина ринку виробництва сумішей для металургів. Ні "Ілліча", ні "Азовсталі" нема. Частина ринку зникла», – каже Володимир.
Володимир Меленець зазначає, що зараз розглядає потужності підприємства для створення сумішей та матеріалів будівництва. Це буде корисним Україні для відбудови після війни, переконаний він: «Якщо відкинути всі деталі, то ми беремо природні мінерали, переробляємо, а потім точно дозуємо і дуже ретельно змішуємо. Тобто це можна застосувати не лише до керамічних мас чи сумішей з цементу. Ми маємо дуже серйозну техніку для змелювання, ретельного дозування та змішування, тому є перспективи розвиватися в галузі виробництва добрив, кормів для тварин. Але головний наш план – це перемога».