Кили міжхребцевих дисків, за словами травматолога-ортопеда, члена міжнародної асоціації малоінвазивної та спінальної хірургії ISMISS Миколи Комнацького, нині діагностують як у тих, кому ледь за 20 (інколи й у 18-річних), так і в тих, кому за 50 років.
З такою проблемою, за словами лікаря, найчастіше зустрічаються люди, які ведуть сидячий спосіб життя: водії, офісні працівники, ті, хто багато часу проводить за комп’ютером тощо.
Міжхребцева кила – це наслідок дегенеративних захворювань хребта. Мова йде про остеохондроз, віковий процес ураження міжхребцевих суглобів та міжхребцевих дисків. Іншими словам, кила диску розвивається на фоні процесів старіння організму, який розпочинається вже з 25-річного віку.
Лікування потребують не всі пацієнти
Нині значно частіше, ніж у попередні роки, через погіршення самопочуття, спричинене килами, до лікарів звертаються молоді люди. Кили, за словами лікаря, рано чи пізно бувають майже у всіх людей. Втім, далеко не всі вони потребують лікування.
«Якщо під час магнітно-резонансної томографії (МРТ) виявили килу, то не панікуйте. Якщо її поява не супроводжується жодними симптомами, то лікувати її не треба. Людина може далі спокійно жити і займатися лікувальною фізкультурою під наглядом фізичного терапевта. Лікування потребують лише ті пацієнти, в яких кила провокує появу певних симптомів»,– каже травматолог-ортопед.
Два головні симптоми, при яких потрібне лікування
Є два головні симптоми, які сигналять про те, що хворий потребує невідкладного лікування – це біль і неврологічний дефіцит.
«Біль може бути окремо в попереку чи шиї, найчастіше він віддає в руку чи ногу. Біль різний по інтенсивності, нерідко буває й такий, який не знімається навіть наркотичними препаратами», – пояснює лікар.
До неврологічного дефіциту відносять слабкість в руці чи нозі, випадіння функції сегменту кінцівки (так звані парези чи паралічі). А ще запаморочення, зони оніміння, розлади сечовипускання аж до повної зупинки.
«Коли у хворого є неврологічний дефіцит і вчасно не видалити килу, можуть наступити незворотні зміни», – каже лікар.
Інколи на вулиці можна побачити перехожого, який іде, закидаючи стопу, як після інсульту, тільки з рукою все добре. Це вчасно не прооперований пацієнт, в якого випала функція певного сегменту ноги. Схуднення ноги, пекучий біль часто присутні в таких пацієнтів.
Хронічний біль вимагає постійного прийому нестероїдних протизапальних препаратів, які, звичайно, мають побічні ефекти.
«Часто маємо пацієнтів зі шлунковими кровотечами та гіпертонічними кризами на фоні лікування болю в спині. Це створює подальшу проблему в лікуванні кили. Тому не варто займатися самолікуванням, а звернуться до лікаря, який правильно підбере ліки, зважаючи на анамнез пацієнта», – каже Микола Комнацький.
Коли консервативне лікування не допомагає, або виникає неврологічний дефіцит, тоді треба зважитися на операцію.
Дві методики оперативного лікування кили
Є дві методики оперативного лікування і на якій саме зупинитися, скаже лікар під час консультації пацієнта.
«Є стара відкрита методика видалення кил із використанням мікроскопа. При ній лікар просто дивиться зверху, має збільшене зображення. І сучасна ендоскопічна методика. При ній маємо 3D зображення, за допомогою камери опиняємося прямо в місці конфлікту нерв-кила. Право на життя мають обидві. Однак у ендоскопії більше переваг. Менший розріз, менше пошкодження м’язів, відсутність болю в післяопераційній рані, швидкий реабілітаційний період, менший відсоток рецидиву кили», – пояснює травматолог-ортопед.