Кіно національної небезпеки

Які російські фільми та серіали українці більше не побачать

18:34, 19 березня 2015

Текст законопроекту № 1317 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», ухвалений Верховною Радою 5 лютого та підписаний її головою Володимиром Гройсманом 18 березня, забороняє російські фільми, вироблені після 1 січня 2014 року.

Саме таку версію законопроекту опублікувала 19 березня «Телекритика». У виданні йдеться, що текст закону було надано головою комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, співавтором законопроекту № 1317 Миколою Княжицьким. За його даними саме в такій редакції закон спрямовано на підпис президенту України.

Нагадаємо, що від моменту ухвалення законопроекту до його підписання точилися суперечки між самими депутатами ВР про те, що саме він заборонить. Головним чином вони стосувалися того, чи заборонять усе російське кіно (як стверджував Олег Ляшко), чи лише те, що було вироблене від 1 січня 2014 року, на чому наполягали Микола Княжицький та Вікторія Сюмар.

Отже, згідно із наданим Миколою Княжицьким текстом цей суперчнивий момент виглядає наступним чином: «...заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, виробництва після 1 серпня 1991 року. Заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди передбачених попереднім реченням органів та дій, поширюється на фільми, вироблені після 1 січня 2014 року».

Законопроект також уточнює, що

- «держава-агресор - держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом»;

- «органи держави-агресора - правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, судові органи, внутрішні війська, будь-які підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-агресора, підрозділи, відповідальні за виконання будь-яких миротворчих місій, будь-які інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-агресора, їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-агресорі, але які за здійснюваними функціями належать до будь-якого із зазначених органів чи формувань»;

- «радянські органи державної безпеки - Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК, ЧК), Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами (ВУЧК), Державне політичне управління (ГПУ), Об'єднане державне політичне управління (ОГПУ), Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД), Народний комісаріат державної безпеки (НКГБ), Міністерство державної безпеки (МГБ), Комітет державної безпеки (КГБ), а також їхні територіальні та структурні підрозділи».

Також відмовлятимуть у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів в тому випадку, якщо «одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці» (тобто такі як, наприклад, Михайло Пореченков чи Іван Охлобистін).

І, нарешті, на території України забороняється «розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, а також забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора».

Законопроект розшифровує також, що мається на увазі під популяризацією або пропагандою органів держави-агресора. Також законопроект передбачає систему штрафів за демонстрацію та розповсюдження таких фільмів.

Закон набирає чинності через два місяці з дня його  публікації й зазначає, що «станом на день його прийняття державою-агресором та державою-окупантом є Російська Федерація».