Кіно у Дюка

Топ-10 найочікуваніших фільмів Одеського міжнародного кінофестивалю

13:27, 14 липня 2017

14 липня в Одесі стартує 8-й міжнародний кінофестиваль. Традиційно велика програма змушує ще до початку фесту ретельно її вивчити та обрати те, що цікавить найбільше. І так само традиційно скласти топ-десятку найочікуваніших фільмів. Чи не вперше у цьому своєрідному фестивальному шорт-листі усі фільми виявились українськими. Тож ZAXID.NET пропонує власні топ-10 найочікуваніших картин 8-го ОМКФ.

Іній

Міжнародна конкурсна програма, Україна, Франція, Польща, Литва. Реж.: Шарунас Бартас

Фільм брав участь у паралельній програмі Каннського фестивалю «Двотижневик режисерів». Молоді литовці Рокас та Інга, погоджуються відвести допомогу для української армії з Вільнюса до Києва. Вони не надто добре уявляють, що відбуваються в Україні, проте Рокас дуже хоче розібратись у тому, що таке війна, як би він поводився у цій ситуації. І вони вирішують їхати далі, на Схід. Бартасу важливо проаналізувати те, що відбувається тут і зараз, висловити страхи литовців щодо можливого повторення подій на українському Сході на їх території. Але робить він усе це не на шкоду досконалій художній формі.

Шарунас Бартас - провідний сучасний литовський режисер, який створив першу в країні незалежної кіностудії Studija кинемо. «Іній» – його дев'ята ігрова картина.

Рівень чорного

Міжнародна конкурсна програма, національний конкурс, Україна. Реж.: Валентин Васянович

50-літній ювілей стає початком складного етапу в житті весільного фотографа Кості. Все, що він любив і до чого був прив'язаний, безповоротно зникає. Хоча таких речей в його житті не так уже й багато. Паралізований після інсульту батько. Подруга – стилістка весільного журналу. Старий кіт. Слайди, на яких він молодий та щасливий. Костя все життя фотографує чуже щастя. Для нього це звичайна рутина.

У 2015 році документальний фільм Валентина Васяновича «Присмерк» відзначений на Одеському МКФ як найкращий український фільм року.

Припутні

Національний конкурс, Україна. Реж.: Аркадій Непиталюк

Попередня робота режисера, короткометражка «Кров’янка», викликала цілком полярні думки глядачів та критиків. Від захоплення до повного неприйняття. Тепер автор пропонує повний метр про долю, яка опікується людиною.

«Навіть, якщо ти маленька людина і живеш у забутій Богом та людьми місцині», - йдеться у синопсисі. І оскільки українські кінематографісти обожнюють бути першими хоч у чомусь, то фільм позиціонує себе як «перший український повнометражний фільм, де майже всі персонажі розмовляють суржиком».

Стрімголов

Національний конкурс, Україна. Реж.: Марина Степанська

«Стрімголов» – це психологічна драма про Київ, тут і зараз. 27-річні не-герої намагаються зробити непростий вибір в умовах «героїчного часу». Антон, музикант-вундеркінд, що не впорався з покладеними на нього сподіваннями, повертається додому після двох років навчання в Швейцарії та піврічного лікування алкогольної залежності. Катя, одна з тисяч дівчат, що знімають кімнати в кам'яних джунглях Троєщини й шукаються себе, завтра має летіти в Берлін. Випадкова зустріч змінює все.

Міжнародна прем’єра картини відбулась на фестивалі у Карлових Варах. Також фільм під час пітчингу у Вільнюсі виграв право бути представленим на Каннському кіноринку. Це – перший повнометражний фільм режисерки, а її короткометражка «Чоловіча робота» (2015) став переможцем Одеського міжнародного кінофестивалю та отримав відзнаку кінофестивалю «Молодість».

Merry-Go-Round

Національний конкурс, короткий метр, Україна, 2017. Реж.: Ігор Подольчак

Львівський режисер та художник, адепт чистого арт-хаузу у кіно Ігор Подольчак пропонує свою нову роботу, світова прем’єра якої відбулась 9 липня в Австралії в рамках МКФ у Перті «Revelation».

Сомнамбулічний цирк Ribera Velazquez запрошує всіх охочих на шоу Merry-Go-Round, де тіні, які втекли з платонівської печери обертають карусель у тумані катакомб.

Благодать

Національний конкурс, короткий метр, Україна, 2017. Реж.: Жанна Озірна

Фільм створено у Львові за підтримки Львівської кінокомісії та фестивалю Wiz-art. Молода дівчина в пошуку змін. Проте старе зимове місто пропонує їй лише божественне. Фільм пропонує дуже небанальні і художні, і ментальні інструменти та спроби розібратися із собою та довколішнім світом, із земним та небесним в одній окремо взятій та добре знятій історії.

Попередня робота Жанни Озірної, «Зустріч», також брала участь в Одеському кінофестивалі.

Випуск '97

Національний конкурс, короткий метр, Україна, 2017. Реж.: Павло Остріков

Самотнє життя телемайстра Романа порушує приїзд до провінційного містечка однокласниці Люди. Ніхто про неї не чув уже понад двадцять років, ще з часів шкільного випуску. І зараз Роман намагається не втратити її знову.

Фільм бере участь у конкурсі ювілейного 70-го Міжнародного кінофестивалю в Локарно в програми «Pardo di domani» («Леопарди майбутнього»).

Війна Химер

Конкурс європейських документальних фільмів, Україна, 2017. Реж.: Анастасія та Марія Старожицькі

Історія про війну, кохання та смерть, відзнята її безпосередніми учасниками. У кадрі двоє, хлопець та дівчина. Він пішов добровольцем, вона поїхала туди, звідки щойно пішла війна. Він потрапив у Іловайський котел, втратив найближчих побратимів, вона, подорожуючи розбитими містами, намагається зрозуміти сутність війни та кохання. І обоє відверто розповідають один одному, що відчувають під час військових дій, виходу з котла, спроби жити разом і нової, вже спільної подорожі на передову.

Дуже особистий погляд на актуальні події, погляд із середини, без фільтрів та спроб відсторонитись.

Лагідна

Гала-прем’єри, Франція, Україна, Німеччина, Нідерланди, Росія, Литва, 2017. Реж.: Сергій Лозниця

Фільм брав участь в основному конкурсі Каннського кінофестивалю. Жінка живе сама в російській глибинці. Одного дня вона одержує посилку, надіслану її ув'язненому чоловікові, з позначкою «повернути відправнику». Шокованій та збентеженій жінці нічого не лишається, крім як поїхати до в'язниці, що розташована у віддаленому регіоні країни, аби дістати пояснення.

Героїня змушена пройти усі кола пекла та зустрітись із великою кількістю персонажів-монстрів, персонажів-знаків, які, утім, зовсім позбавлені схематичності. Безрадісна монохромна картинка тим не менше досконало знята та розіграна. Лозниця, як і у своїй першій ігровій картині «Щастя моє» (до речі, фільм був першим, який представляв Україну в основному конкурсі) продовжує досліджувати, за його словами, життя російської глибинки.

Попри те, що назва збігається із назвою оповідання Достоєвського, картина аж ніяк не є його екранізацію. Сюжет та діалоги повністю оригінальні. Оповідання стало лише поштовхом режисерських фантазій на теми занурення у «мертве життя» російської глибинки.

Ржака

Гала-прем’єри, Україна, 2017. Реж.: Дмитро Томашпольський

Видатного режисера арт-хаусу примушують зняти комедію. Його вб'ють, якщо він не змусить іржати як коней спеціально відібраних дванадцять експертів. Як це зробити, коли ти не вмієш фільмувати комедії й у твоєму розпорядженні є лише хвора клоунеса і клоун-невдаха, якого вигнали з училища за профнепридатність? Таким є сюжет нової комедії про кіно, яку глядачі зможуть побачити уже восени.