Новий тиждень у кіно дасть кіноманам можливість не так відкривати нові імена, як насолодитися новими роботами таких мегамонстрів сучасного кіно як Міхаель Ханеке та Вуді Аллен.
«Геппі-енд»
«Геппі-енд» (на фото) Міхаеля Ханеке брав участь у Каннському кінофестивалі. Його ж Австрія висувала на «Оскар», проте крізь сито Кіноакадемії він не пройшов.
Фільм, фактично, є продовженням його титулованої «Любові»: ті ж герої, проте зовсім інший погляд на світ.
Якщо у «Любові» Ханеке успішно розвиває жанр трагедії, то «Геппі-енд» пропонує сатиричний погляд на сучасні буржуазні цінності і кризу європейської ідентичності на прикладі однієї сім'ї.
У простій родинній історії Ханеке примудряється розповісти дуже складні речі. Крім того робить він це із не надто притаманний йому чорним гумором.
У головних ролях – зірки французького кіно Ізабель Юппер, Жан-Луї Трентіньян та Матьє Кассовіц.
Це четверта спільна робота Ізабель Юппер із Міхаелем Ханеке, раніше вони працювали разом над фільмами: «Піаністка», «Час вовків» та «Любов».
«Колесо чудес»
Події розгортаються у 50-х роках минулого століття на Коні-Айленді в рідному та улюбленому Алленом Нью-Йорку. У парку атракціонів працює чудове оглядове колесо. Воно користується незмінною популярністю серед відвідувачів. Власник колеса Гампті (Джеймс Белуші) разом із своєю дружиною Джинні (Кейт Вінслет) ведуть розмірене життя. І це навіть попри те, що Джинні заглядається на привабливого рятівника із пляжу Міккі (Джастін Тімберлейк). Аж якось до кафе, де працює офіціанткою Джинні, приходить Кароліна (Джуно Темпл) і представляється донькою Гампті.
82-річного Вуді Аллена весь час намагаються скинути з рахунків. Проте він продовжує знімати кіно і робить це чудово.
Великий знавець літератури Аллен поєднує у своїй картині той світ, які ставорили у у середині минулого Юджин О'Ніл чи Теннессі Вільямс.
Йому допомагає видатний оператор Вітторіо Стораро.
Критики, оцінюючи нові роботи Ханеке та Аллена розділились. Дехто їх сварить, дехто возносить до небес. Проте очевидно, що навіть якщо картини неможна назвати найсильнішими у фільмографіях обох режисерів, їх майстерність та глибина гарантує якісне кіно, яке варто подивитись у кінотеатрі.