Президент Кіпру Нікос Анастасіадіс заявляє, що проситиме Європейський союз про додаткову допомогу для своєї країни.
За словами президента, він підготував листа до голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу і президента Європейської ради Германа ван Ромпея. У листі йдеться про «необхідність зміни політики ЄС щодо Кіпру шляхом надання йому додаткової допомоги», наголосив Анастасіадіс.
Він не уточнив, про яку саме допомогу йдеться.
Сьогодні в ірландському Дубліні зустрічаються міністри фінансів країн зони євро. Темою переговорів є кіпрське питання.
Кіпр став першою країною в зоні обігу євро, який запровадив суворі й суперечливі заходи для наповнення бюджету, за якими, зокрема, зазнають значних втрат великі вкладники двох найбільших комерційних банків країни. Також були запроваджені тимчасові валютні обмеження.
Міжнародний план порятунку Кіпру від дефолту передбачає, що власники депозитів обсягом понад 100 тисяч євро у Bank of Cyprus можуть втратити більш як 60% своїх коштів.
Нагадаємо, міністри фінансів 17 країн єврозони 25 березня підписали попередню угоду, яка забезпечить виділення Кіпру фінансової допомоги, але при цьому загрожує великим вкладникам найбільшого банку країни (Bank of Cyprus) значними втратами.
Міністри фінансів країн єврозони (Єврогрупа) підтвердили розмір фінансової допомоги Кіпру від єврозони і МВФ в розмірі до €10 мільярдів.
У ніч проти 23 березня парламент Кіпру схвалив законопроект про реструктуризацію банків країни. Напередодні парламент відмовився ввести примусове списання частини депозитів у вигляді "податку". У запропонованому законопроекті пропонували списати 6,75% депозитів сумою в 20-100 тисяч євро, і 9,9% з більших вкладів. Попереднє рішення про списання було прийнято урядом за наполяганням кредиторів ЄС.
Українські експерти прогнозують, що фінансова криза на Кіпрі не позначиться на гривні, однак може вплинути на економіку України. Українці, які тримають гроші на Кіпрі, можуть втратити €2,5 млрд.