Молдові таки вдалося втримати курс на європейську інтеграцію. Як демонструє попередній підрахунок голосів після недільних виборів, більшість місця у новому парламенті належатиме членам проєвропейських партій: Ліберально-демократичній (ЛДПМ), Демократичній (ДПМ) і Ліберальній (ЛП).
Проросійська Партія соціалістів (ПСРМ) хоч і стала лідером перегонів, та все ж навіть у спілці з Партією комуністів (ПКРМ) сумарно програють проєвропейцям.
На 13:00 за кишинівським часом було підраховано 90,64 відсотків бюлетенів. За результатами підрахунків, ПСРМ підтримало 21,38% виборців, що трансформується у 26 мандатів у парламенті. На другому місці Ліберально-демократична партія, вона набирає 19,43% голосів (23 мандати). Партія комуністів на чолі з екс-президентом Молдови Володимиром Вороніним отримує 17,90% (21 мандат). Демократична партія – 15,78% (19 мандатів) і Ліберальна 9,43% (12 мандатів)
Таким чином три проєвропейські партії спільно претендують на 54 мандати зі 101. У проросійських партій відповідно – 47 мандатів. До остаточного підрахунку голосів одне крісло може перейти на той чи інший бік, але принципово розстановку сил вже не змінить. Тобто, можна однозначно заявити, що Москва бій за Молдову програла.
Чому, власне, Москва? Тому що під таким жорстким економічним, політичним,а заодно й частково військовим пресингом з боку Росії Республіка Молдова не перебувала вже 20 останніх років. Кремль не шкодував ні сил, ні коштів на те, щоб заблокувати рух Кишинева, який уже підписав з Брюсселем Угоду про асоціацію, у бік Європи.
Ще місяць тому електоральні преференції молдаван виглядали цілком інакше. Згідно зі соціологічними дослідженнями, проведеними наприкінці жовтня, лідерами популярності виступали комуністи. За їхню партію готові були проголосувати 21,8 відсотка виборців. Далі у рейтингу йша Ліберально-демократична партія, яка набирала 15,4%, Демократичну партію підтримували 11,3%, партію Patria — 8,1%, Ліберальну партію — 7, 8% і Партію соціалістів — 7,5%.
Виходячи з цієї статистики Партію комуністів Володимира Вороніна можна вважати головним невдахою. А якщо пригадати, що на попередніх виборах чотири роки тому за неї віддали голоси понад 44%, то стає зрозумілим: якщо тенденція збережеться, то вже зовсім скоро провідна партія Молдови зійде на політичний маргінес.
А ще зовсім недавно Партія комуністів неподільно владарювала в країні, її підтримували на виборах 50-60 відсотків виборців. Це забезпечувало їй 60-70 місць у парламенті й можливість призначати на сесії законодавчого органу свого президента.
Воронін відчував себе надзвичайно впевнено у президентському кріслі з 2001 до 2009 року. Й саме ця самовпевненість зіграла з ним злий жарт. Лідер комуністів вирішив, що може бути непідконтрольним Москві.
Так, наприклад, восени 2003 року Воронін відмовився підписувати запропонований Кремлем «план Козака» — меморандум про створення в Молдові федерації, що його підготував тодішній заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак. Це страшенно розлютило Володимира Путіна й він почав собі підшуковувати нового ставленика в колишній радянські республіці.
І ним став чинний голова Партії соціалістів Ігор Додон. Саме він і його партія отримали головне фінансування й офіційну моральну підтримку Кремля. Варто нагадати, що сам Додон ще кілька років тому працював в уряді Вороніна, був членом Партії комуністів, проте згодом вийшов з її складу, щоб створити власну політичну силу. Чи міг він зважитися на такий ризиковий крок не отримавши відповідного інструктажу з Кремля? Навряд чи.
Окрім того, на російські гроші була нашвидкуруч створена ще одна проросійська партія – Patria, на чолі з російським агентом впливу Ренато Усатим. Але ЦВК РМ вчинила доволі сміливий крок – зняла цю партію з реєстрації за кілька днів до виборів.
У четвер, 27 листопада, Апеляційна палата Кишинева задовольнила клопотання Центральної виборчої комісії про зняття партії Patria з виборів.
«Анулюється реєстрація електорального конкурента – партії "Patria". Фінансові кошти, отримані з-за кордону, 8 мільйонів 158тисяч 506 леїв, зумисно використані електоральним конкурентом – партією "Patria", для фінансування кампанії з виборів парламенту 30-го листопада 2014 року, конфіскуються і передаються до державного бюджету" - говориться у вердикті Апеляційної палати.
Залишилася б Patria у виборчому списку – хто зна, чи вдалося б отримати перемогу проєвропейським силам. Адже саме партія Усатого була найпалкішим прихильником інтеграції Молдови до Митного союзу і надання російській мові державного статусу.
Офіційно російський президент Путін зустрічався лише з лідером соціалістів Ігорем Додоном, а отже фактично підтримав його партію, яка вела кампанію під гаслами «Молдова потребує іншого шляху», «Молдова з Росією» і «Молдова в Митному союзі».
З партією Patria контактував головний великоросійський шовініст у Кремлі – віце-прем'єр Дмитро Рогозін. Тож можна собі приблизно уявити, яких прихильників зібрала навколо себе партія Усатого. Не дивно, що сам він утік до Москви зразу ж, щойно Patria була знята з реєстрації. До речі, члени партії є палкими прихильниками «ЛНР» і «ДНР», вони активно їздили до окупованої частини Донбасу, виступали спостерігачами на виборах другого листопада.
Отже проєвропейські партії в парламенті Молдови мають всі шанси для створення урядової коаліції. Проте коаліція навряд чи буде особливо стабільною, оскільки розрив між проросійськими і проєвропейськими силами за підсумками виборів виявився мінімальний. А з молдовського парламентського досвіду останніх років відомо, що коаліція Ліберально-демократичної, Демократичної і Ліберальної партії є конструкцією доволі хисткою.