Вищий законодавчий орган Китаю – Всекитайські збори народних представників – 28 травня схвалив суперечливий закон про національну безпеку Гонконгу. Завдяки йому китайська влада зможе в обхід місцевого уряду карати за дії, які у Пекіні розцінюватимуть як такі, що загрожують національній безпеці та підривають державну владу в Гонконгу, який дотепер вважався автономною територією у складі КНР.
Як пише Deutsche Welle, ухвалення цього закону погіршує стосунки Китаю із США. Напередодні державний секретар США Майк Помпео поінформував Конгрес, що Гонконг не може вважатися таким, що має широку автономію у складі Китаю, через законодавчу ініціативу Пекіна. Ухвалення цього закону може завдати шкоди статусу Гонконгу як ключового азійського фінансового центру. Крім того, зміна статусу може зашкодити і торговельним відносин Гонконгу із США та можливості його мешканців отримувати американські візи.
У Вашингтоні вже пригрозили санкціями Пекіну через законопроект про нацбезпеку Гонконгу. Натомість у Китаї заявили, що їхні стосунки з США перебувають на межі «холодної війни».
Оновлено. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників одноголосно ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу 30 червня. Невдовзі його мають опублікувати, а чинності він набере 1 липня, пише Deutsche Welle.
Гонконг – особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. У 1984 році Велика Британія зобов’язалася передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. Принцип «одна країна – дві системи» закріпили в Базовому законі (аналог Конституції в Україні) під час передачі 1997 року Гонконгу КНР. Він гарантує населенню Гонконгу свободи, що не діють у материковому Китаї.
Відповідно до Базового закону, Гонконг мав ухвалити власний закон про нацбезпеку, проте цього так і не зробили. Місцевий уряд намагався прийняти його у 2003 році, але був змушений відмовитися від цього через масові протести, пише BBC.
Навесні 2019 року в Гонконгу розпочалися масові протести, приводом для яких стала прийнята поправка до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Кері Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило.
Протестувальники в Гонконгу звинувачують уряд у Пекіні у дедалі більшому обмеженні гарантованих основних прав. Згодом вони почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права, розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем. Загалом протести перетворилися в широкий продемократичний та антикитайський рух. Відтак Китай, пише BBC, ухвалив закон про нацбезпеку Гонконгу, аби уникнути подібних заворушень у майбутньому.