Ківалов – наше все!

12:57, 4 лютого 2017

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) несе «непоправну втрату». Сьогодні спливає строк повноважень її члена Сергія Ківалова – відомого (і навіть, без перебільшення можна сказати – видатного) українського державного діяча, політика, юриста, вченого, організатора юридичної освіти і науки.

Неоціненний вклад доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України, дійсного члена двох національних академій (правових і педагогічних наук), колишнього голови ЦВК і ВРЮ, народного депутата багатьох-багатьох скликань Сергія Васильовича Ківалова у вітчизняне державотворення відзначений багатьма державними нагородами та почесними відзнаками (зокрема, він повний кавалер ордена «За заслуги», має орден Ярослава Мудрого V та IV ступенів). Сергій Ківалов навіть ледве не став Героєм України. Має чин державного радника юстиції І класу – прокурорський генерал!

С.Ківалов є фігурою міжнародного масштабу і неодноразово відзначався нагородами іноземних держав. І що дуже важливо, щонайменше двічі – нагородами Російської Федерації. У 2009 р. С.Ківалов отримав російський орден Дружби. А в 2013 р. після прийняття «мовного» закону «Ківалова-Колесніченка», наслідки якого Україна «пожинатиме» ще довго, особисто Путін вручив С.Ківалову медаль Пушкіна – «за великий вклад в збереження та популяризацію російської мови і культури» в Україні. При отриманні цієї нагороди, як повідомляли ЗМІ, цей український державний діяч пообіцяв Владіміру Владіміровичу зробити російську мову другою державною.

Особливо С.Ківалов відзначився на терені утвердження в Україні верховенства права. У цій сфері йому просто немає рівних (певний час з ним змагався А.Портнов, але досягти рівня «метра» він все ж таки не зміг). Існуючому стану вітчизняного правосуддя громадяни України мають значною мірою завдячувати саме Сергію Васильовичу Ківалову – беззмінному (до останнього складу) члену ВРЮ, неодноразовому голові парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя, члену багатьох робочих груп і комісій з реформування судової системи, автору сотень (!) законопроектів, у т.ч. щодо правосуддя. Через його невтомні руки пройшли тисячі суддів. Його знає увесь судовий корпус держави. Це – без зайвої скромності можна сказати, символ і творець нашого судівництва. Та що там судівництва – усієї юриспруденції!

Окремо треба згадати про реалізацію С.Ківаловим свого наукового потенціалу. За даними Вікіпедії, його творчі досягнення втілені у понад 500 наукових праць. Він автор нових напрямків у вітчизняній правовій науці. За цикл робіт з проблем судово-правової реформи С.Ківалов став лауреатом Державної премії України у сфері освіти. Під його науковим керівництвом підготовлено понад 50 кандидатів і докторів юридичних наук. Він автор десятків монографій, підручників, посібників. Професор Ківалов – широко відомий в Україні та за її межами спеціаліст в області адміністративного права, митного права, теорії державного управління. Він – наукова глиба, яких в Україні одиниці (а, можливо, більше таких і немає)!

Тому абсолютно заслужено вибір тодішнього президента Януковича, який як ніхто з попередніх керманичів знав толк в судах, впав саме на С.Ківалова, якого він своїм указом від 4 лютого 2013 р. зробив членом Венеціанської комісії. Авторитет і заслуги С.Ківалова перед Україною є настільки значними, що і після Революції Гідності нікому навіть на думку не спало поставити під сумнів доцільність його перебування у складі Венеціанської комісії. Відтак майже три роки поспіль він продовжував гідно представляти Україну у цьому авторитетному міжнародному органі уже за нової влади.

Відповідно до статуту Венеціанської комісії строк повноважень члена Венеціанської комісії становить чотири роки. Тому, на превеликий жаль, із завтрашнього дня Сергій Васильович Ківалов уже не матиме можливості бути повноцінним повноваженим представником України у цьому міжнародному органі. Однак ситуацію може спасти те, що згідно зі статутом цієї Комісії після закінчення строку повноважень її члена він може бути перепризначений на новий строк. Відтак, Сергій Васильович Ківалов має шанс продовжити свою діяльність у цій Венеціанській комісії від Української держави і на її користь.

Рішення – за президентом. Бо призначення члена Венеціанської комісії від України перебуває у його компетенції. Враховуючи надважливість цієї інституції, указ про призначення нового члена Венеціанської комісії має вийти з-під пера президента вже найближчим часом. Як на мене, у президента Порошенка фактично немає вибору – йому буде складно знайти іншу кандидатуру на цю посаду, яка б за своїми масштабами була бодай наближена до постаті Сергія Васильовича Ківалова. То ж є передчуття, що саме на ньому президент і зупиниться. В іншому випадку Україна може втратити свої міцні позиції у цьому авторитетному юридичному органі, висновки та рекомендації якого для нашої держави є надзвичайно важливими на шляху до Європи.

Тим більше, що Петро Олексійович давно і дуже добре знає Сергія Васильовича. У свій час для захисту своєї дисертації з-поміж багатьох інших провідних вітчизняних вузів П.Порошенко вибрав саме навчальний заклад, очолюваний С.Ківаловим. Думаю, що наш президент має також врахувати близькість С.Ківалова до нового американського президента, яку Сергій Васильович не приховував перед поїздкою на інавгурацію Д.Трампа – він публічно наголошував на тому, що їде на цей захід на особисте запрошення адміністрації нового глави Білого дому. Як зазначав сам Сергій Васильович, «хочется надеяться, что данный визит станет важным шагом для развития двусторонних отношений наших стран. Ожидается плотный график мероприятий, а также запланирован ряд рабочих встреч!» Саме з цих зустрічей і почнеться нова ера відносин Україна – США. Не дарма ж відома красуня і модель міжнародного класу пані Ніколаєнко є випускницею «кузні» юридичних кадрів, яку створив, виплекав і, не зважаючи на свою колосальну державну зайнятість, опікує до цього часу Сергій Васильович Ківалов.

Тому слід сподіватися, що глава держави прийме мудре і виважене рішення, засноване на турботі про інтереси України та її імідж на міжнародній арені. У Венеціанській комісії знову має бути достойний представник нашої країни!