Львівське передмістя Клепарів відоме ще з ХІІІ століття, коли король Данило споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар. Нині це частина Шевченківського району міста – у 1931 році під час реалізації проекту перспективного просторового розвитку «Великого Львова», який розробляли під керівництвом урбаніста Ігнатія Дрекслера, Клепарів приєднали до Львова.
«Фотографії старого Львова» пропонують познайомитися з дільницею ближче та розповідають 14 цікавих фактів про неї.
1. Свою назву – Кльоппергоф – місцевість отримала на початку ХІV ст. від імені львівського міщанина Андрія Кльоппера, оскільки належала йому як фільварок. Згодом первісна назва трансформувалася у звичну нам – Клепарів.
2. Територія цієї приміської громади тягнулася від Полтви до нинішньої станції «Клепарів» при вул. Шевченка. На розі вулиць Варшавської та Граничної була Клепарівська рогатка, на якій збирали мито з возів, що доставляли товари до Львова.
3. Віссю цієї території є вулиця Клепарівська, яка пролягає під Гицлевою горою (інші назви – гора Страт або Справедливості). 1769 року тут страчували гайдамаків. На вершині гори стоїть обеліск роботи скульптора Юліана Марковського, який спорудили у 1895 році на честь повішених тут 31 липня 1847 року учасників повстання 1846 року Теофіла Вісньовського та Йосифа Капустинського. Довкола засадили сквер, який назвали парком Вісньовського.
4. У листопаді 1918 року довкола гори Страт точилися затяті бої між українським військом та польськими повстанцями.
5. Від ХV ст. тут були виноградники. І досі одна з вулиць Клепарова носить назву Винниця – на честь виноградників, які колись тут росли.
6. У місцевості Клепарів вивели власний сорт черешень – черехи. За одними джерелами, це особливий сорт вишні, за іншими – гібрид вишні звичайної та черешні. У будь-якому випадку цінувався цей сорт надзвичайно – у 1555 році у Львові навіть видали указ, який зобов’язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування. Перший науковий опис цього сорту опублікували у 1792 році Йоганном Крафтом у його Pomona Austriaca, а в англійській літературі перша згадка черех відома з 1831 року під назвою Griotte de Kleparow. В Україні вирощування черехи занедбали у 1930-х роках, і, ймовірно, цей сорт тут зник.
7. Під горою при вулиці Клепарівській, 15 за проектом Юліуса Гохберґера у 1891-1896 роках збудували комплекс притулку для вбогих фундації брата Альберта (до 1939 року).
8. На території, де зараз розташовано Краківський базар, був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який датується 1414 роком. Ділянку під цвинтар виділили євреям на тривале користування на обшарах – ґрунтах, що оточували місто довкола і належали йому, – їх надав місту привілей короля Владислава Ягайла від 18 вересня 1415 року. 22 серпня 1855 року цвинтар офіційно закрили, при ньому у 1898-1901 роках збудували єврейську лікарню за проектом Казимира Мокловського (вулиця Раппопорта, 8).
9. На околиці Клепарова, на вул. Шевченка, у 1888 році відкрили Янівський цвинтар – другий після Личаківського за кількістю похованих тут історично значущих постатей некрополь міста. Зокрема, тут поховані генерал УГА Мирон Тарнавський, державний діяч Кость Левицький, громадсько-політична діячка Ольга Басараб, поет Богдан-Ігор Антонич, а також понад тисячу вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918 року.
10. У 1715 році на Клепарові постало перше промислове броварне підприємство, яке невдовзі перетворилося на одного з найпотужніших виробників пива Австро-Угорської імперії. Нині це «Львівська пивоварня».
11. Окрасою вулиці Клепарівської є Будинок військових інвалідів – тепер Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, який звели у 1855-63 роках за проектом віденського архітектора Теофіла Гансена. У комплексі також побудували каплицю у романо-візантійських формах – храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
12. У 1911 році на Клепарові мешканці дільниці збудували читальню «Просвіти» за допомогою фірми Івана Левинського. Її вважають першим українським стаціонарним театром на території Львова.
13. Поряд будинку «Просвіти» у 1927-1934 роках Євген Нагірний за проектом Сергія Тимошенка звів греко-католицьку церкву Св. Апостола Андрія.
14. У 1930-х відкрили автобусну лінію на Клепарів – одну з перших у Львові.