Несприйняття у суспільстві політиків «старої формації» (згідно з даними соціологічних досліджень, понад 60% українських громадян не бажають, щоб після парламентських виборів у майбутній Верховній Раді залишалися ті самі депутати) очікувано проявляється в тому, що все більше виборців готові проголосувати за нових лідерів.
Про це свідчать результати опитувань громадської думки, опубліковані нещодавно Центром Разумкова. За партії, які вперше беруть участь у парламентських виборах — «УДАР» Віталія Кличка та «Україна – Вперед!» Наталії Королевської мають намір проголосувати відповідно 10,1 та 5,4% громадян, які візьмуть участь у виборах.
Суттєво не розходяться ці дані і з результатами опитувань від КМІС (Київський міжнародний інститут соціології), проведеними приблизно в той самий час. Партії Кличка надавали перевагу 11% від бажаючих взяти участь у виборах, Партії Наталії Королевській – 4,6%.
Якщо результат відомого боксера все ж таки можна пояснити загальним рівнем його популярності в народі, то стрімке зростання рейтингів Королевської стало певною мірою несподіванкою. Ривок партії «Україна – Вперед!» «з нуля» (адже партія під нинішньою назвою з'явилася лише в середині березня) до подолання парламентського бар'єру політологи навіть назвали сенсацією. Так голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив, коментуючи результати останніх соціологічних досліджень: «Головна сенсація - це різке зростання рейтингів партії Наталії Королевської. Менше ніж за місяць рівень її підтримки виріс на 3 відсотки. Думаю, це результат масштабної рекламної кампанії - і телевізійної, і стаціонарної».
«Свіжі соціологічні опитування фіксують нові тенденції. - вважає президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов. - Якщо говорити про Кличка, зростання рейтингу пов'язане з тим, що якщо раніше Кличко працював виключно на опозиційному полі, то останні дослідження показують, що він поступово переходить на Правобережжя. І вже сприймається як якась альтернатива не тільки до нинішньої опозиції, але й як певна альтернатива до влади. Що стосується Королевської, триває досить серйозна інформаційна кампанія. Логічним наслідком стало збільшення її рейтингу, оскільки вона представляє себе як альтернативу нині існуючим політичним силам».
Інший політичний експерт, директор Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов, крім високої інформаційної активності відзначив також і масштабну діяльність лідера партії «Україна — Вперед!» в регіонах. Справді, Королевська вже понад місяць відвідує українські міста (і не лише обласні центри), здійснюючи регіональний тур, під час якого презентує проект програми «Нова економіка – нова країна» та пропагує ідею «народного списку» - український варіант праймеріз, у відповідності до якого кандидатів до її команди обиратимуть активні громадяни на місцях шляхом обговорення кандидатур лідерів громадської думки та громадських активістів.
Власне, нові політичні обличчя схожі не лише в тому, що вперше йдуть в парламент на чолі власної політичної сили. Неозброєним оком помітні й спільні риси в риториці Кличка та Королевської. Адже обидва політичні лідери позиціонують себе в якості «третьої сили», альтернативного вибору для тих, кому вже набридли «старі політики» і з влади, і з опозиції.
Втім, незважаючи на загалом більшу популярність Віталія Кличка у порівнянні з Королевською варто визнати – ця популярність складається більше з авансів популярному в усьому світі боксерові, який є одним із спортивних символів сучасної України. І «розкрутка» його в нинішній момент також більше схоже не на політичну кампанію, а, радше, на маркетологічну. Принаймні фільм «Кличко», знятий німецьким режисером Денхартом, який з успіхом пройшов на екранах України, приділяє істотно більше уваги спортивним досягненням боксера, ніж громадсько-політичним здобуткам.
Щодо політичних «принад» УДАРу також поки що виникають великі запитання, адже українське суспільство поки що так і не дізналося в чому полягатиме політичний план діяльності Кличка після обрання до Верховної Ради, а головне – того, хто його буде втілювати в життя.
Більше того, інколи здається, що Кличко навіть переймає частину політичних ходів своєї колеги за «альтернативною опозицією» - це стосується і поступового виходу з столичного округу в регіони (з'їзд своєї партії Віталій несподівано провів у Запоріжжі, де на місяць раніше Королевська провела зібрання громадянських лідерів, яке фактично і стало першим кроком до формування нової політичної сили), і тез про залучення до політики нових лідерів. Щоправда, у порівнянні з Королевською, яка давно опирається на активістів громадських організацій, нові лідери Кличка поки що не названі публічно. Втім, спортсмен обіцяє вже невдовзі продемонструвати список людей, які ввійдуть до його команди.
На думку політологів, обидва політики у своїй ніші «третьої сили» не тільки не є прямими конкурентами, а й навпаки - цілком могли б об'єднати свої зусилля.
«Між ними немає жодних суперечностей. Більше того, вони могли б взаємно доповнювати один одного. У Віталія є потужні міжнародні зв'язки. У Наталії Королевської, яка до того ж є головою парламентського комітету, досить серйозна економічна доктрина. Це могло б дати кумулятивний ефект», - каже Володимир Фесенко.
На думку політолога, об'єднання зусиль мало б позитивні наслідки для обох політичних сил та їхніх лідерів. «І в будь-якому випадку, це був би новий центр ваги та новий центр впливу в українській політиці», - зазначає він.
Кличко з приводу таких ініціатив поки що відмовчується. А Королевська, відповідаючи на запитання журналістів про можливості свого об'єднання з лідером УДАРу, зазначила: «Ми з Віталієм в одному човні. Я впевнена, що наші політсили пройдуть до парламенту та ми не будемо стояти по різні боки рингу. Саме ми станемо альтернативою як минулій, так і нинішній владі».