Перепідпорядкування «Укртрансгазу» зупиняє арбітражний процес по «транзиту», тому що в результаті «Нафтогаз», втрачає статус сторони в цій справі і не може виступати позивачем, заявив голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.
Як сказав він в інтерв’ю «Економічній правді», на сьогодні в Стокгольмі є дві справи.
«Перша – за контрактом купівлі-продажу. У його рамках Росія вимагає від нас під 40 млрд доларів за невиконання take or pay. Ми від них вимагаємо за переплату, вважаючи встановлену ціну несправедливою», – зазначив глава НАК.
За його словами, в цій справі є потенціал до виграшу у обох сторін. Цієї суперечки перепідпорядкування «Укртрансгазу» не стосується ніяк.
«Друга справа в Стокгольмі – так звана “транзитна”. В ній ми вимагаємо компенсації 12 млрд доларів, вирішення проблеми віртуального реверсу, гарантій обсягів транзиту і права перевести контакт на нового оператора. У рамках цієї справи “Газпром” з нас вимагає символічні 6 млн доларів. Тобто, “Газпром” в цьому питанні все влаштовує. Все що вони хочуть в цьому “транзитному” арбітражі — зберегти статус-кво», – пояснив Коболєв.
Він зазначив, що відповідно, якщо в разі першої справи у «Газпрома» є потенціал до виграшу, то в другій справі у «Газпрому» вихід із ситуації – це або нічого не виграти, або програти. Тому, за словами голови НАК, для них ідеальна ситуація – зупинити цей процес.
«Перепідпорядкування “Укртрансгазу” якраз зупиняє цей процес, тому що в результаті перепідпорядкування ми, “Нафтогаз”, втрачаємо статус сторони в цій справі – ми вже не можемо виступати як позивач», – підсумував він.
Нагадаємо, 19 вересня на засіданні погоджувальної ради міністр економіки Степан Кубів заявив, що рішення щодо зміни статуту «Нафтогазу» призупинене.
Як відомо, 7 вересня Міністерство економічного розвитку і торгівлі вивело з-під контролю НАК «Нафтогаз України» здійснення закупівель ПАТ «Укртрансгаз», не повідомивши керівництво НАК «Нафтогаз України».
За інформацією прес-служби НАК, така зміна статуту поставила під загрозу укладення «Нафтогазом» кредитної угоди з залученням Світового банку (СБ) на суму 500 млн дол і є порушенням умов за кредитною угодою з ЄБРР і потенційним дефолтом по заборгованості, гарантованої державою.
Дії МЕРТ викликали занепокоєння Європейського банку реконструкції та розвитку.
У «Нафтогазі» заявили, що такі дії ставлять під загрозу виконання Плану реформи корпоративного управління «Нафтогазу».
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що рішення МЕРТ може бути змінено внаслідок критики з Європи.