Понад десять років ужгородський бренд Kochut, який заснували брати Юрій, Роман та Ігор Кочути, втілював ідеальну історію успіху – від сімейної майстерні до одного з найвідоміших ювелірних брендів країни із клієнтами по всьому світу. Хлопці мали очевидний хист робити речі, які не схожі на мас-маркет, а відтак бренд здобув довіру не лише покупців, його обирали для знакових благодійних колаборацій. Так з’явився кулон «Мрія», який ювеліри створили спільно з ДП «Антонов», срібні підвіски «Батьківщина-мати» для UNITED24.
Для багатьох українських пар обручки та заручальні каблучки від Kochut стали своєрідним еталоном – заради унікального дизайну, ручної роботи та репутації бренду клієнти були готові чекати на замовлення місяцями та платити більше. Вартість прикрас бренду зазвичай становить десятки тисяч гривень, а окремі моделі заручальних каблучок із дорогоцінним камінням коштують понад 100 тис. грн. Kochut асоціювався з якістю, статусом та свідомим вибором українського бренду. Саме тому нинішній скандал виявився настільки болючим для клієнтів та репутаційно руйнівним для бренду.
Компанія, яка роками продавала не просто вироби, а емоцію та впевненість у бездоганній якості, наразі змушена пояснювати, чому її прикраси опинилися у покупців без обов’язкового пробірного клейма. Чи були це поодинокі випадки, чи системна проблема? І хто насправді мав контролювати дотримання правил на ринку ювелірних виробів, розібрався ZAXID.NET.
Що власне сталося?
Першою про проблему заявила Тетяна Ушильна, яка звернула увагу на те, що золота частина каблучки бренду Kochut почала стиратися, а тому вона вирішила перевірити склад виробу.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleРезультати експертизи Центрального казенного підприємства пробірного контролю показали, що на прикрасі відсутнє державне пробірне клеймо. Крім того, фактичне співвідношення золота та срібла у виробі відрізнялося від того, про яке їй повідомляли під час купівлі.
Зокрема, попередньо дівчина запитувала у консультанта співвідношення золота та срібла у своїй каблучці. Їй відповіли, що срібла у ній орієнтовно 3,5 г, а золота – 3,4. Загальна вага каблучки – 6,93 г. Натомість експертиза показала, що срібла у каблучці – 4,63 г, а золота – 1,11 г.
Тобто замість обіцяного майже рівного співвідношення золота та срібла (50 на 50), клієнтка отримала прикрасу, яка на 67% складається зі срібла, а золота в ній виявилося втричі менше, ніж зазначив консультант.
Про ситуацію дівчина написала у соцмережі Тредс, а під її публікацією інші власники прикрас Kochut почали публікувати фото своїх виробів – теж без пробірного клеймування. Обурені клієнти писали, що вони розчаровані, адже проба – це показник якості та гарантія того, що виріб пройшов державний контроль, а вміст дорогоцінного металу відповідає заявленій пробі.
У відповідь співзасновник бренду Юрій Кочут визнав проблему та повідомив про початок внутрішнього розслідування. «Ми сформували внутрішню групу для розслідування, щоб з’ясувати причину цього системного збою та гарантувати, що подібне більше ніколи не повториться», – заявив він.
Компанія також пообіцяла покрити витрати на логістику та пробування прикрас, а також зробити процес контролю більш прозорим.
Однак, така реакція не заспокоїла покупців, вони створили групу для постраждалих, де закликали не повертати вироби без проб бренду для клеймування, а натомість відправляти прикраси на експертизу самостійно, щоб виявити можливі порушення у співвідношенні дорогоціннних металів у виробах та притягнути бренд до відповідальності.
Спостерігаючи за кількістю нових коментарів зі скаргами на відсутність проб на виробах Kochut, виникає логічне питання, як узагалі можливо, що бренд такого рівня роками продавав ювелірні вироби без проб і чому досі цього ніхто не помічав? А головне, чому бренд не клеймував вироби: це дійсно недопрацювання, чи все ж умисні дії? Користувачі припустили і можливе ухилення від сплати податків. Мовляв, відсутність пробірного клейма могла ускладнювати контроль за обігом дорогоцінних металів та обсягами реалізації продукції.
Та, як пояснили ZAXID.NET експерти, сам факт відсутності пробірного клейма не є доказом приховування доходів чи несплати податків. Встановити це можуть лише податкові перевірки та аналіз фінансової документації підприємства. Водночас реалізація ювелірних виробів в Україні без проб є забороненою і порушує законодавство держави.
Продаж без проби заборонений. Тоді як продають Kochut?
В Україні ювелірні вироби з дорогоцінних металів мають обов’язково проходити пробірний контроль і бути клеймовані державним пробірним клеймом. Це передбачено законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (частина 5 статті 14).
Утім, після скандалу навколо Kochut представники галузі заявили, що механізм контролю за виконанням цієї норми фактично не працює вже багато років. Зокрема, президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб зазначив, система контролю фактично перестала працювати ще понад 10 років тому. За його словами, це сталось у 2014 році, коли в Україні ліквідували Державну пробірну службу – орган, який здійснював перевірки та накладав штрафи за порушення на ринку дорогоцінних металів.
«Майже 12 років у ювелірній галузі немає єдиного контролюючого органу. Саме з тих пір не діють і штрафи», – каже Дмитро Видолоб.
Очільник Союзу ювелірів стверджує, що формально штраф за продаж виробів без пробірного клейма досі є, він становить 100% вартості товару. Однак фактично, механізм його застосування відсутній. «Нема кому проводити перевірки, виявляти ці вироби без клейма або з відбитками підробленого клейма», – зазначає він.
Важливо. Відсутність ефективного державного контролю не скасовує обов’язку виробника дотримуватися вимог законодавства та забезпечувати належне маркування продукції.
ZAXID.NET поговорив із юристом, керуючим партнером юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Нікітою Муренком щодо того, чи дійсно після ліквідації Державної пробірної служби в Україні ніяк не контролюється ринок дорогоцінних металів.
«Я не погоджуюся з позицією, що немає кому накладати штрафи. Є Держпродспоживслужба, яка має виявляти такі факти, здійснювати контроль і застосовувати санкції. Штрафи ніхто не скасовував – вони залишаються в законодавстві. Інше питання, що цей контроль часто існує лише на папері», – каже він.
На думку юриста, нинішня ситуація може свідчити не стільки про прогалину в законодавстві, скільки про неналежне виконання вже існуючих норм. Окремо юрист звернув увагу на ситуації, коли фактичні характеристики виробу не відповідають інформації, яку отримав покупець під час купівлі.
«Якщо людині повідомляли один склад виробу, а експертиза показала інший, це може розцінюватися як введення споживача в оману. У такому випадку покупець має право вимагати компенсацію, заміну виробу або повернення коштів відповідно до законодавства про захист прав споживачів», – пояснив Нікіта Муренко. За його словами, теоретично можливі й більш серйозні наслідки.
«В Україні такі справи можуть розглядатися в межах цивільних спорів або окремих кримінальних проваджень, однак доведення таких злочинів є досить складним», – зазначив юрист.
Kochut знав про відсутність проб ще до скандалу
Як з’ясував ZAXID.NET, бренд знав про проблему відсутності проб на виробах ще до скандалу. Зокрема, президент Асоціації ювелірів Дмитро Видолоб розповів, що у травні 2025 року він проводив незалежний аудит бутику Kochut у Києві у межах проєкту «Білий список ювелірної галузі».
За його словами, під час перевірки одним із зауважень була саме реалізація виробів без проб. «Головним порушенням була торгівля ювелірними виробами без пробірного клейма», – зазначив Дмитро Видолоб.
Тож, якщо проблема з відсутністю проб на виробах була відома бренду щонайменше з травня 2025 року, чому про неї заговорили лише після скандалу в соцмережах? І чому в компанії переконують, що про проблему не знали? Банально, чому тоді починати внутрішнє розслідування?
ZAXID.NET намагався почути позицію компанії щодо ситуації, але отримати коментар не вдалось. Зокрема, піарменеджер бренду Мазур Сергій отримав перелік запитань від нас і запевнив, що команда Kochut саме готує офіційну позицію. Наступного дня замість відповідей ми отримали лише лінк на повідомлення Асоціації ювелірів України. А ось запитання про те, як у компанії побудовані виробничі процеси, система контролю та юридична структура бізнесу – залишились без відповідей.
Що з юридичною структурою бренду?
Щодо юридичної структури бізнесу бренду Kochut теж не все прозоро. І це важливо, адже у випадку судових позовів покупцям доведеться доводити, хто саме був продавцем виробу та хто повинен нести відповідальність перед клієнтом.
Ба більше, питання, хто саме відповідає за вироби Kochut, уже ставало предметом судового розгляду. Так, у 2025 році одна з покупчинь уже судилася з брендом Kochut через претензії до виробу. У рішенні Шевченківського районного суду Києва від 23 квітня 2025 року, яке оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ «Кочут» заявило, що не займається виробництвом чи продажем ювелірних виробів. Компанія наголосила, що її основний вид діяльності – виробництво меблів, а тому не може відповідати за спірний виріб.
Саме через це покупчиня не змогла довести, що ТОВ «Кочут» є належним відповідачем у справі. Суд погодився з аргументами компанії та відмовив у задоволенні позову.
Після нинішнього скандалу ця історія привернула додаткову увагу. Адже клієнти купують прикраси під брендом Kochut і зазвичай не замислюються над тим, яка саме юридична особа стоїть за виробництвом чи продажем виробу. Водночас із судових матеріалів випливає, що виробництво, продаж та інші процеси можуть здійснювати різні юридичні особи або підприємці.
«В можливих судових спорах важливо буде встановити не лише факт порушення, а й те, хто саме продав виріб та хто повинен відповідати перед покупцем», – пояснив юрист Нікіта Муренко.
Багато клієнтів також звернули увагу, що оплачували покупки на рахунки різних ФОПів. Як видно зі повідомлень покупців, оплату за замовлення прикрас вони здійснювали на рахунки щонайменше чотирьох різних ФОП.
Усі згадані ФОПи зареєстровані на Закарпатті. Більшість із них мають КВЕДи, пов’язані з виробництвом або роздрібною торгівлею ювелірними виробами. Зокрема, основним видом діяльності ФОП Юрія Костика є виробництво ювелірних виробів, а ФОП Івана Левдера – роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами. Натомість основним КВЕДом Василя Бенци є «інші види роздрібної торгівлі поза магазинами», хоча серед додаткових видів діяльності також зазначене виробництво ювелірних виробів.
Наявність кількох ФОП сама по собі не є порушенням законодавства і часто використовується бізнесом для організації операційної діяльності. Однак така структура ускладнює для споживачів розуміння того, яка саме юридична особа або підприємець є продавцем конкретного виробу та несе відповідальність за його якість.
«Для суду недостатньо просто довести, що товар має недоліки. Потрібно також встановити, хто саме його продав. Якщо покупець придбав виріб у ФОПа, а позов подає до ТОВ, то доведеться окремо доводити зв’язок між цими суб’єктами. Сам бренд і продавець не завжди є однією юридичною особою», – пояснив Нікіта Муренко.
Додаткові питання викликає й те, що у день розголосу скандалу – 19 червня 2026 року засновники бренду Юрій, Роман та Ігор Кочути зареєстрували нову компанію – ТОВ «Кочут Крафт». Сам по собі факт створення нової компанії не свідчить про порушення і може бути пов’язаний із внутрішньою реструктуризацією бізнесу. Втім, на тлі суперечок про відповідальність за продані вироби це лише посилює інтерес до юридичної структури бренду.
Що можуть зробити клієнти Kochut наразі?
За словами юриста Нікіти Муренка, першим кроком для покупців мають бути масові звернення до Держпродспоживслужби та Міністерства фінансів. Якщо Держпродспоживслужба відповідає за захист прав споживачів, то Мінфін формує державну політику у сфері обігу дорогоцінних металів та пробірного контролю, зокрема контролює систему державного клеймування ювелірних виробів.
«Чим більше буде офіційних скарг, тим вища ймовірність того, що державні органи почнуть реагувати на ситуацію. Сподіватися, що проблема вирішиться сама собою, не варто», – наголосив юрист.
Крім того, юрист радить не поспішати повертати прикраси виробнику для повторного клеймування чи доопрацювання. Якщо людина розглядає можливість звернення до суду або державних органів, спочатку важливо зафіксувати поточний стан виробу та провести незалежну експертизу.
Водночас фахівець наголосив, навіть якщо порушення будуть підтверджені, покупцям доведеться доводити не лише наявність недоліків виробу, а й те, хто саме був його продавцем. Саме тому особливого значення можуть набути чеки, платіжні документи та інші докази, які дозволять встановити ланцюг продажу конкретної прикраси.
Що показала історія з Кochut?
Якщо напочатку історія стосувалась виключно відсутності проб на виробах, наразі вона переросла у серйозний скандал. Обурення покупців викликала не лише відсутність пробірних клейм на виробах, а й реакція бренду на публічні скарги. Представники бренду у коментарях радше намагались виправдати бренд, ніж надати відповіді.
В інших коментарях ситуацію називали перебільшеною або такою, що виникла через нерозуміння процесів пробірного контролю. Тож, клієнти сприйняли таку комунікацію як спробу применшити проблему замість того, щоб пояснити, чому вироби опинилися у продажу без пробірного клейма. Деяких користувачів обурив і факт погроз дівчині, яка виявила проблему та надала розголосу ситуації.
З офіційних заяв бренд спершу офіційно перепросив та пообіцяв провести внутрішнє розслідування. Уже за два дні Kochut повідомив про завершення аудиту і «впровадження системних змін», серед яких контроль пробування та маркування виробів. Утім особистої комунікації від братів та відповідей на найголовніші питання – не було. Лише на шостий день скандалу засновники опублікували відеозвернення, де наголосили, що відтепер вестимуть комунікацію особисто.
ZAXID.NET надіслав Kochut офіційний запит із проханням пояснити, чому вироби без пробірного клейма потрапили до покупців, коли компанії стало відомо про проблему, скільки таких виробів могло бути реалізовано та чому клієнти дізналися про ситуацію лише після публічного розголосу в соцмережах. Якщо компанія надасть свою позицію, ми опублікуємо її.