Уже понад півтора року у Львові діє унікальний проект співпраці міліції та громадськості. Громадські активісти, об’єднані в інтернет-спільноту «Варта 1», через соцмережі та інтернет-канал радіозв’язку Zello отримують повідомлення від мешканців Львова про події, які відбуваються в місті, перевіряють її в міліції та оприлюднюють уже достовірну інформацію. Своєю чергою правоохоронці теж мають можливість отримувати інформацію та відправляти наряди МВС на місце події ще до того, як про це офіційно повідомили на лінію «102».
Учасниками «Варта 1» у соцмережах є десятки тисяч львів’ян та мешканців області. Кожен може стати добровільним помічником міліції без паперової тяганини, наприклад, впізнавши викрадений автомобіль чи загублену дитину. «Варта 1» стала також одним із основних джерел інформації про надзвичайні події для місцевих ЗМІ.
Як функціонує ця мережа, хто її контролює і чому МВС погодилось на оприлюднення раніше засекреченої інформації – розбирався кореспондент ZAXID.NET.
***
Засновника громадської організації «Варта 1» Ігоря Зінкевича кілька місяців тому запросили працювати в міліцію. Він не носить форми, але має доступ до оперативної інформації про злочини в місті та при потребі може швидко отримати іншу офіційну інформацію в МВС.
Ігор Зінкевич
Завдяки соцмережам майже 90 тисяч підписників «Варти 1» щодня бачать у стрічці новин інформацію з фотографіями про викрадені автомобілі, загублених тварин, документи, ключі та інші речі; людей, яких розшукують. У коментарях вони можуть реагувати на цю інформацію, допомагаючи громадським активістам і правоохоронцям. Найефективніше це працює із загубленими документами, бо зазвичай власника за прізвищем легко знайти у соцмережах.
Навколо «Варти 1» як каналу зв’язку під час Євромайдану єдналися активісти, які не випускали львівських «беркутівців» із частини на Майдан до Києва, повідомляли про пости ДАІ на дорогах. Пізніше активісти зареєстрували однойменну громадську організацію, яка згодом розділилася на кілька напрямків діяльності – збір допомоги для бійців та доставку речей у зону АТО, патрулювання вулиць та систему комунікації міліції з громадськістю через соцмережі, який охоплює понад 10% мешканців Львова.
***
Співпраця громадських активістів розпочалася після Ночі гніву у Львові, коли робота правоохоронних органів була паралізована. Тоді активна частина львівської громади вийшла на вулиці, щоб забезпечити порядок. Для того, щоб координувати свої дії активісти використовували інтернет-канал радіозв’язку Zello – проста безкоштовна програма, яка доступна на смартфоні. А про виявлені факти порушення громадського порядку звітували у соцмережах – на сторінці громадського об’єднання «Варта 1» у Facebook та ВКонтакте. Одним із ініціаторів створення цього інформаційного обміну виявився 32-річний львівський програміст Ігор Зінкевич.
Хоч довіра до міліції була низькою, але громадські активісти намагалися долучатися до патрулювання разом із працівниками МВС. Саме тоді, за словами начальника штабу МВС Львівщини Юрія Гладуна, виникла ідея об’єднати зусилля громадських активістів і міліції.
«Коли відбулися погроми міліції в місті, коли в нас не працювала лінія «102», ми думали як відновити систему комунікації в місті, щоб не почалося мародерство, бо нема кому виїжджати на виклики. І якраз активна позиція громади, коли в першу ніч після погромів на вулиці для забезпечення порядку вийшли приблизно три тисячі мешканців, врятувала ситуацію, – розповідає Юрій Гладун. – Тоді в ручному режимі ми пробували скомунікуватися з громадськими активістами, щоб повідомляти одні одних про події, які сталися в місті. Через кілька днів у мене виникла думка, щоби канал «Варта» могли чути в чергових частинах міста. Тоді я запропонував Ігору Зінкевичу, щоб ми встановили програмне забезпечення Zello в черговій частині міського управління МВС, обласного управління МВС, в черговій частині ДАІ міста і області і в черговій частині ДСО. Тобто всі ці чергові частини могли чути, чим живе громада».
Полковник міліції Юрій Гладун
Цікаво, що така співпраця після завершення революційних подій не припинилася. Керівництво міліції Львівщини зрозуміло, наскільки суттєвою може бути допомога громадських активістів не тільки в розкритті злочинів, а й у покращенні іміджу міліції та збільшенні довіри до правоохоронців.
Найбільш резонансні випадки, за словами Юрія Гладуна, у яких дуже допомогли громадські активісти – це затримання працівників правоохоронних структур, які дозволяли собі керувати автомобілем у нетверезому стані. Активісти виявляли на дорогах таких людей, зверталися до працівників ДАІ, які під контролем громадськості затримували нерідко навіть своїх безпосередніх колег та оформляли протоколи.
***
Система взаємного інформування між громадськими активістами і львівською міліцією діяла уже більше року, коли у квітні 2015 Ігоря Зінкевича офіційно запросили на роботу в МВС. Він погодився і таким чином отримав безпосередній доступ до офіційної інформації від працівників МВС та оперативної інформації, яка надходить на лінію «102».
«Ігор Зінкевич працює на посаді спеціаліста штабу міського управління МВС. Це дає йому можливість безпосереднього доступу до системи ЛОЦМАН, а також бути комунікатором між міліцією і громадськістю. Проект «Варта» став складовою частиною ЛОЦМАНа. Тепер ми маємо два центри – ЛОЦМАН, який керує правоохоронцями, та «Варта», який координує громадськість», – пояснив ZAXID.NET Юрій Гладун.
У систему ЛОЦМАН надходять оперативні повідомлення про всі надзвичайні події у місті
Відповідно, саме Ігор Зінкевич став посередником, до якого стікається неперевірена інформація про події в місті від користувачів соцмереж з одного боку та правоохоронців – з іншого. Компілюючи, перевіряючи та доповнюючи ці дані, з’являється достовірна інформація, скажімо, про аварію, яка сталася в місті. Таким чином коротке повідомлення про проблему «на вході» перетворюється у інформацію, яка описує подію з різних точок зору «на виході», адже у кожного причетного є можливість коментувати.
«Моя робота – аналізувати інформацію, взяти з коментарів потрібні речі, зв’язати це все в одне ціле, визначити проблему і подати на лінію «102» як готовий продукт. До прикладу, коли в соцмережах хтось повідомив, що у певному місці стався вибух, то моя робота полягає в тому, щоб перевірити, чи надходила така інформація на «102», з’ясувати, чи були повідомлення від інших людей, – розповідає Ігор Зінкевич ZAXID.NET. – Якщо упродовж декількох хвилин інформація підтверджується, то є можливість реагувати до того, як людина звернеться в міліцію. Якщо в нас є фотографія про якийсь інцидент, а до міліції ще ніхто не звертався, то туди одразу направляють патрульно-постову службу».
Таким чином скорочується час реагування на виклики. Крім того, за словами Зінкевича, існують і певні психологічні моменти. Люди погоджуються ділитися інформацією, але не дуже хочуть брати на себе відповідальність, адже при зверненні в міліцію потрібно назвати своє прізвище. Натомість «Варта 1» є своєрідною «буферною зоною», куди можна повідомити про проблему анонімно.
«Є ситуація коли люди не вірять міліціонерам. Розбили вікно в автомобілі, вкрали відеореєстратор. Люди пишуть на «Варту», але не звертаються в міліцію. Наша робота – достукатися до людини і переконати її, що заяву варто написати, зафіксувати факт. Бо коли є більше заяв, то збільшується вірогідність, що злочинця покарають. Людині чомусь легше сфотографувати відкритий каналізаційний люк чи обірвані дроти і відправити на «Варту», бо вона знає, що ми скеруємо це повідомлення за адресою. Людям потрібні такі посередники», – вважає Зінкевич.
Така співпраця також вигідна правоохоронцям. Адже дуже часто завдяки соцмережам у них є можливість розшукати свідків наприклад ДТП, отримати відео з реєстраторів, встановлених в автомобілях у значно стисліші терміни, ніж це було раніше.
***
«Варта 1» у Facebook та ВКонтакте зараз охоплює понад 85 тис. людей. Стільки користувачів соцмереж підписалися на оновлення та отримують сповіщення про новини в спільноті. Для розуміння – це понад 10% від населення Львова. Більше підписників, – майже 60 тис., – у соцмережі ВКонтакте. За словами Ігоря Зінкевича, там також частіше коментують інформацію та активніше діляться нею. Однак модератори перекидають інформацію з однієї соцмережі в іншу за принципом сполучених посудин.
Адміністратори «Варти 1» дублюють інформацію у найпопулярніших соцмережах
Прикметно, що увесь проект «Варта 1», який ми звикли бачити в соцмережах, тримається на чотирьох людях, які цілодобово модерують та збирають інформацію. А це близько 150 повідомлень щодня.
«Тим, що зв’язано з міліцією, ДТП та іншими інцидентами, займаюся я. Моє завдання – подзвонити у райвідділ, дізнатися, чи відправили туди наряд міліції, розподілити сили. В соцмережах зі сторінками «Варти» працюють 4-5 людей. У денний час переважно працюю я. Вночі – Маша Воробець, яка є таксисткою. Моя дівчина – Роксолана Калапузяк займається загубленими тваринами. Сестра – Ольга Зінкевич працює з новинами від ЗМІ», – розповів Ігор Зінкевич.
На створення проекту співпраці між міліцією і громадськими активістами не витратили коштів із міського бюджету. Це проект, який тримається на безкорисливій ініціативі декількох людей. За словами Зінкевича, його просили створити подібну до «Варти 1» організацію в інших містах, але повторити такого успіху у Рівному, Харкові, Жовкві і Самборі не вдалось. Сам він пояснює невдачі пасивністю мешканців цих міст. Погоджується з ним і начальник штабу МВС Львівщини Юрій Гладун.
«Багато речей тримається на окремих індивідуумах. Можна поставити програмне забезпечення, але якщо не буде мотивованих людей, примусити на добровільних засадах робити такі речі надзвичайно важко. Тут потрібно, щоб мешканці нашої країни, інших міст змінювали свою свідомість», – вважає полковник Гладун.
***
В квітні 2014 року «Варту 1» зареєстрували офіційно як громадське об’єднання. Зараз туди офіційно входять близько трьох десятків активістів, які розділилася на чотири групи. Окрім найбільш помітної для стороннього спостерігача роботи у соцмережах, насправді вони займаються також збором коштів для армії і доставкою допомоги у зону АТО. Активіст «Варти 1» Володимир Бондар у травні загинув під Попасною, а один із засновників цієї громадської організації Андрій Романчак тоді ж був важко поранений. Ще кілька активістів «Варти 1» сьогодні співпрацюють з прикордонниками на західному кордоні.