У одному з найкрасивіших будинків на проспекті Свободи у Львові розташований музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, який входить до переліку найкращих музеїв країни. Тут показують унікальну колекцію годинників XV – XIX ст., порцеляни, меблів та елементів побуту європейців протягом п’яти століть.
ZAXID.NET відвідав музей етнографії та художнього промислу та розповідає про найцікавіші експонати, завдяки яким музей вважають одним з кращих в Україні.
Цим текстом ZAXID.NET продовжує проект «Пішли в музей!», у рамках якого щовихідних публікуватиме тексти про музейні скарби, які лежать у нас перед носом, але ми їх часто не помічаємо.
***
Головний корпус етнографічного музею розташований на проспекті Свободи, 15. Колись тут була галицька ощадна каса, про що нагадує скульптурна композиція на даху будівлі, яку ще називають львівською статуєю свободи, та написи у середині будівлі.
Скульптурна композиція на даху музею, яку ще називають львівською статуєю свободи
У холі музею відвідувачів зустрічає розкішна карета XVIII ст., яка гармонійно вписалась у давній інтер’єр будівлі.
Карета XVIII ст., яка стоїть у холі музею
Тут збереглись давні вітражі з австрійського Інсбруку, ліпнина на стелі та сходи, прикрашені алебастровою балюстрадою, що переносять відвідувачів у минулі століття.
Експозиція декоративно-ужиткового мистецтва Європи у музеї представлено хронологічно. У першому залі відвідувачів знайомлять з найдавнішими експонатами XV ст. і поступово показують розвиток європейського декоративно-ужиткового мистецтва упродовж п’яти століть – від пізньої готики до арт-деко.
Давні сейфи і перші освіжувачі повітря
У залі з експонатами готичного стилю найдавнішими є скрині XV ст., які є прототипом сучасних шаф та валіз. У такі скрині раніше складали речі, а при потребі перевозили з місця на місце.
Тут представлена колекція давніх меблів, серед яких зокрема столи-секретери інкрустовані слоновою кісткою та кабінети, які зовні нагадують палаци. Кабінет – це своєрідна шафа, у якій є багато шухляд для зберігання документів, а також таємні шухляди, у яких заможні люди зберігали коштовності та цінні речі.
Столи-секретери та давні кабінети у формі палаців
Щоб відкрити таємну шухляду, треба знати код, який набирали за допомогою колон. Власник знав скільки разів та у яку сторону потрібно покрутити колони, щоб відкрити сейф.
Мініатюрні кабінети, у яких заможні люди перевозили цінні речі
Такі меблі оздоблювали дорогоцінним каміння, бронзовими скульптурами, перламутром, слоновою кісткою та ін. Поруч із великими кабінетами XVII ст., які ставили у домівках заможних панів, на експозиції представлені набагато менші екземпляри. Їх брали з собою у дорогу, коли треба було перевезти цінні речі.
У вітрині із майолікою увагу одразу привертає ваза у людський зріст з італійського міста Урбіно. У сусідньому залі експонують меблі стилів бароко та рококо, прогулянкові та парадні сани, тогочасні шпалери та зразки тканин.
Ваза з батальною сценою у людський зріст
Серед зразків мейсенської порцеляни цінною є ароматниця попурі XVIII ст. У середину ароматниці колись заливали спеціальну рідину з квітковою есенцією та закривали кришку. Через отвори, які є на кришці, освіжаючий аромат розповсюджувався по цілому приміщенні.
Ароматниця оздоблена тендітними квітами. Пелюстки цих квітів музейники порівнюють з чипсами, кажуть, що вони такі ж тонкі. На деяких квітах можна нарахувати близько сотні тонких пелюсток.
Внизу у вітрині експонують ароматницю, що є прототипом освіжувача повітря
Королівство часу
Піднявшись сходами на другий поверх ми потрапляємо у королівство часу. Саме так екскурсоводи розповідають про три зали, де експонують унікальну колекцію годинників. Збірка годинників у музеї сформувалась до Першої світової війни і є однією з найцінніших у Східній Європі та найбільшою в Україні.
На експозиції можна побачити приклад перших сонячних годинників та механічних. Годинники різних розмірів від кишенькових до консольних, для декорування деяких з них, окрім позолоти та бронзи, використовували навіть панцир черепахи.
164-річний французький годинник-картина
У середині XIX ст. у Європі стають популярними годинники-картини, які люблять розглядати відвідувачі музею. До прикладу, на цій картині зображене швейцарське містечко на тлі гір. Це робота французького майстра П’єра Марті, який завершив цю інтерактивну картину-годинник 164 роки тому.
Картина «оживає» після запуску спеціального механізму, який фахівці відремонтували у 2017 році. Протягом 13 хвилин на картині крутиться млин, рухається корабель, хвилі, а по мосту ходять люди, сам годинник, який вбудований у вежу, може безперервно працювати дві доби.
Стиль Наполеона і меблі з лапами тварин
Мандруючи поміж століттями та стилями важко не помітити приклади імперського стилю ампір. Ампір виник у XIX ст. у Франції, коли країною керував Наполеон Бонапарт. Здається, що будь-яку квартиру цей стиль здатен перетворити у справжні королівські апартаменти.
Характерною деталлю ампіру є ніжки меблів: столів, шаф, крісел, стільців. Вони виконані у вигляді лап різних тварин та птахів.
Три ніжки крісла виконані у формі лап тварин, а четверта ніжка має форму людської стопи
Спинка цього французького крісла виконана у формі рогу достатку, три ніжки крісла є у формі тваринячих лап, а четверта має форму людської стопи. У таких кріслах художники стилю ампір малювали своїх муз.
***
Музей працює щодня, окрім вівторка, з 12:00 до 17:30. Вартість вхідного квитка для дорослих 30 грн, для дітей, студентів та пенсіонерів – 10 грн. Екскурсії в музеї проводять лише українською мовою (підписи до експонатів дублюють англійською), їх можна замовляти на місці і вони коштують 60 грн (40 для дітей, студентів та пенсіонерів).
Окрім будинку на проспекті Свободи, 15 музей також має філію на площі Ринок, 10. Там, зокрема, діє виставка живопису та різьби гуцульських митців «Куточок раю на землі».
Усі фото Євгена Кравса для ZAXID.NET