Орієнтуйтеся на сільське господарство, зрозумійте свою місію і будьте готові до невдач – радять українські стартапери у рамках щорічної візійної конференції INTRO «Людина майбутнього» Львівської бізнес-школи УКУ.
Під час дискусійної панелі «Планета стартапів» (від сміливих ідей до сталого бізнесу) відомі українські бізнесмени Євгеній Уткін, Рудольф Краєвський та Уляна Барабаш, розказали, до чого слід бути готовими початківцям.
ZAXID.NET занотував найцікавіші моменти дискусії.
***
Євгеній Уткін: «Наступні кілька десятків років топ-темою буде «Як нагодувати людство»
Євгеній Уткін, засновник і президент hi-tech холдингу KM Core, голова Borsch Venture, меценат, розвиває проекти «Гогольfest», Jazz in Kiev, культурно-освітній центр «Майстер Клас»
Я 27 років у бізнесі і хочу сказати, що зараз найскладніший час для бізнесменів. Маю на увазі не війну, а ставлення до нашої роботи.
Коли починаєте бізнес, то у вас повинен бути «бензин» - стартовий капітал. Щоб ви не придумали, вам треба зробити зразок, налагодити виробництво і вийти на ринок, бажано світовий. Тобто насамперед оцініть об’єм свого гаманця.
На наш погляд, зараз єдина індустрія, яка має світовий масштаб - це сільське господарство. Україна входить у трійки і п’ятірки світових країн за виробництвом різних сільськогосподарських продуктів. Наша держава входить у топ-10 і топ-12 у світі за потужністю ринку для технологій, хімікатів, добрив. Це єдина індустрія, де ми посідаємо важливе місце у світі. У 2050 році на планеті буде понад 10 мільярдів людей, сьогодні вже 800 мільйонів людей недоїдають. Згідно з тими темпами розвитку сільгосппродукції, які ми спостерігаємо зараз, мільярди людей скоро не матимуть що їсти.
Тому я вас запевняю, наступні кілька десятків років топ-темою буде «Як нагодувати людство». Окрім цього, треба буде думати, як зробити цих людей здоровими, тому популярною стане тема «медікал фуд» - спеціально розроблений продукт, який містить набір поживних для людини речовин.
Мій прогноз такий, що на перетині сільського господарства і технологій народяться тисячі стартапів.
І не забувайте, у кожного стартапу є ідея, якою ви повинні горіти, якщо перестаєте - це кінець.
Рудольф Краєвський: «Не можна делегувати багато своїх обов'язків іншим, не втрачайте контролю над бізнесом»
Рудольф Краєвський, засновник food-стартапу Vegano Hooligano Family, еко-підприємець
Я представляю проект сталого розвитку, мережу ресторанів для веганів Vegano Hooligano Family. Ми маємо чотири ресторани в Україні, ведемо переговори з сусідніми країнами, зокрема з Казахстаном. Влітку у Львові ми в центрі міста плануємо відкрити стріт-фуд кафе.
Поштовхом до реалізації стартапу стало те, що я зрозумів у 31 рік: час швидкоплинний і життя може закінчитися у будь-який момент. І дуже важливо, як ти підеш з цього світу. Як споживач людина створює більше проблем світу, аніж будь-яка жива істота. Коли я сказав друзям, що став веганом, то почув шквал міфів: бракуватиме вітамінів, змарнію і так далі. Я зрозумів, що мушу перекладати літературу і пояснювати плюси веганства. Потім був наступний виклик, люди навколо слухали мене, ставали веганами, але не могли знайти потрібних продуктів, зокрема тофу. Тоді я зрозумів, що треба робити тофу, а ще краще ресторан, де його готують. Щодня мене чекав новий виклик і разом із тим нові можливості. Я також зрозумів, що не можна делегувати багато своїх обов'язків, не втрачайте контролю над бізнесом.
Ми бачимо місію нашого ресторану у тому, аби показати, що кожен з нас несе відповідальність за своє життя і майбутнє планети. Як сказав Євген Уткін, у світі вже багато людей голодують і вегани мають рішення для цієї проблеми: ми дозволяємо економити багато ресурсів планети, відмовляючись від м’яса і показуємо альтернативу - час вирощувати рослини. Зараз тваринні ферми є найбільшими шкідниками у світі серед усіх видів виробництва. 18% викидів вуглекислого газу - результат роботи тваринних ферм. Щороку люди вбивають задля їжі 60 мільярдів живих істот, не враховуючи риби.
Один веган щодня зберігає для планети 4160 літрів води, 20 кілограмів зерна, 9 кілограмів вуглекислого газу не потрапляють у повітря, 20 кілометрів лісу та одне життя тварини на день.
Дві хвороби, які вбивають найбільшу кількість людей, це захворювання серця та рак.
Одна кардіохірургиня сказала: «Лікарі, які досі не стали веганами, просто не читали звітів кардіохірургів». Коли ви починаєте стартап, задумайтеся насамперед про те, наскільки гармонійною буде ваша робота зі світом.
Уляна Барабаш: «Ми вже хочемо не просто вдягнутися, а своїм образом щось розказати»
Уляна Барабаш, співзасновниця та дизайнерка українського бреду одягу «Авіація Галичини»
Мене часто питають, як мій проект стосується авіації. Наш проект розпочався з віри у себе та у те, що ми робимо. Наша команда, це ті люди, які вірять у свою мрію, а небо і авіація - це символи цієї мрії.
Ми зараз живемо у час, коли усе навколо сповнене символами. Ми вже хочемо не просто вдягнутися, а своїм образом щось розказати. Навіть коли ми їмо, то хочемо не просто задовольнити свої потреби, а робити це з думкою про природу, як це роблять вегетаріанці. Відтак, наш проект - це не просто одяг, кожне поло має свою історію, яку ми ретельно вивчаємо, вичитуємо у книжках, переповідаємо у символах.
Наприклад, у нас є поло з історією Івана Даценка, це - українець, льотчик, що зник під час другої світової війни, а потім знайшовся у Канаді, де він став вождем канадських індіанців - ірокезів і отримав ім'я Chief Poking Fire - «Той, що пройшов крізь вогонь».
Коли починаєш бізнес, то дуже важливо мати партнерів і самому бути відповідальним партнером. До проекту «Авіація Галичини» я 12 років працювала у ательє, пошиття одягу завжди було моєю стихією. Але тільки коли я почала працювати над «Авіацією Галичини» зрозуміла реально глибший сенс, одяг - це не просто річ. Кожному з нас важливо почуватися комфортно і водночас гарно, ми робимо цю комбінацію у наших поло, поєднуючи натуральну тканину і незвичайний крій.
Як і усі початківці, ми дуже хвилювалися, коли починали працювати над поло, але у нас був стимул: довести найперше собі, що ми зробимо це добре. От є такий стереотип, що у Львові добре працює легка промисловість, але коли ми почали працювати, то стикнулися із тим, що це було раніше, а зараз це зовсім не так. Проблеми почалися через нестачу працівників, відсутність тканин… І мене банально брала злість, вирішила, що я це доведу до кінця і знайду всі елементи, яких бракує. Наша впертість вела нас вперед.
Фото Львівської бізнес-школи УКУ