Найбільша перемога російської пропаганди – коли громадянин ЄС починає сприймати українця як ворога, а українець починає ставитися до держав Євросоюзу скептично. І для цього навіть не потрібно, щоб фейк був правдоподібним. Він має поширити зерно сумніву. Це те, що намагалися зробити автори російських ІПСО останнім часом.
ZAXID.NET зібрав кілька нещодавніх яскравих прикладів російської пропаганди, що стосуються Польщі.
«Антипольські гасла» на підозрілих аккаунтах
Ні для кого не секрет, що польсько-українські відносини зараз переживають чергову дипломатичну кризу. Політичні аспекти й підготовка до тамтешніх парламентських виборів-2027 є вагомими аспектами, що розпалюють антиукраїнську риторику в Польщі.
Прикладів такого є чимало: наприклад, у вересні 2026 року група з 21 депутата польського Сейму від правих та ультраправих сил (зокрема партій «Право і справедливість», «Конфедерація» та інших) звернулася до прем'єр-міністра Дональда Туска з пропозицією організувати та профінансувати офіційний «Польський марш незалежності» вулицями Львова на 11 листопада.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleПроте уряд Польщі офіційно відмовився проводити цей марш. У Міністерстві закордонних справ Польщі чітко заявили, що подібних заходів не планують, а Варшава повністю поважає і підтримує суверенітет та територіальну цілісність України.
На цьому фоні російські пропагандисти не могли не скористатися ситуацією й запустили ІПСО про нібито антипольські графіті в українських містах.
Ці фейки зʼявилися у російському та польському сегментах соцмереж. Автори цих публікацій стверджують, що такі малюнки буцімто виявили на вулицях Києва, Львова, Кривого Рогу та Чернівців.
У Центрі протидії дезінформації наголошують: такі фотографії - підробка.
«Знімки були «вкинуті» в мережу через російські пропагандистські ресурси, згодом їх поширили у польському сегменті соцмереж. Така синхронність засвідчує, що йдеться про скоординовану дезінформаційну атаку», - йдеться в офіційному повідомленні ЦПД.
Якщо оглянути аккаунти, що поширюють цю дезінформацію, можна знайти чимало антиукраїнської риторики.
Нібито злочинці зруйнували пам’ятник Армії «Познань», присвячений польським солдатам й намалювали на поверхні напис «Слава УПА». Усе це завжди підживлено емоційними коментарями, але автори цих публікацій ніколи не вказують офіційних джерел.
Звісно, не кожна критика українців у Польщі є російською ІПСО, не кожен поляк, який має претензії до української влади, є проросійським.
Однак такий розкол українсько-польських відносин є стратегічно вигідним хіба що для Росії. «Майстри пропаганди» не просто поширюють фейкові ситуації, а намагаються посіяти недовіру між двома народами.
Станом на зараз Польща - один із найважливіших партнерів України у війні проти Росії: військова допомога логістично привʼязана до хабів у цій країні. До того ж, Польща підтримує Україну гуманітарно, фінансово й дипломатично на міжнародній арені. Тож якщо польське суспільство почне вірити, що українці масово ненавидять поляків, це може призвести до: зростання антипатії поміж народами, посилення антиукраїнських настроїв і зменшення суспільної підтримки допомоги Україні;
Так працює російська пропаганда: не обов'язково переконувати більшість поляків. Варто просто створити помітну хвилю недовіри: хтось десь бачив якийсь пост. Фотографії запамʼяталися. Згодом новина накладається на новину, збурення зростає, емоції ллються через край.
Попри дипломатичну кризу, українці й поляки мають стратегічного ворога: Росію. Обидва народи розділяють прагнення до безпечного й гарного життя.
Яскравим прикладом взаєморозуміння є реакція української спільноти на теракт у Кракові: президент Зеленський висловив співчуття родинам, а сегмент соцмереж буквально вибухнув захопленням польськими поліцейськими, які героїчно виконували свій обовʼязок перед державою.
«Тікай, хто може!»: як ШІ створював ажіотаж на кордоні
ТГ-канали західних областей у жовтні поширювали кадри величезних черг на кордонах. Буцімто черга, щоб перетнути КПП, становила понад 40 годин очікування!
Ці зображення виявилися неправдивими: українські прикордонники прокоментували час очікування на в'їзд до Польщі. Істерія сягнула високого рівня й добралася навіть до польських політиків.
«Тисячі українців хочуть перезимувати у Польщі?!» Так цю світлину підписав Якуб Перковський – до речі, один із лідерів альянсу «Конфедерація», який пропагує антиукраїнські і євроскептичні настрої у Польщі. Згодом ці матеріали перепостили навіть притомні видання, як Wirtualna Polska.
Польський портал Demagog проаналізував ці кадри. Аналітики виявили: при детальному огляді цих світлин і відео видно, що автомобілі, розташовані далі, зображені без деталей, що типово для зображень, створених штучним інтелектом.
Щоб перевірити справжність матеріалів, вони використали інструмент виявлення згенерованого контенту Hive AI. «Шалені черги на кордонах» і «тисячі українців, що хочуть перезимувати у Польщі», виявилися роботою штучного інтелекту.
До того ж, у Державній прикордонній службі України спростували інформацію про великі черги на кордоні з Польщею з українського боку.
Знову ж таки: цей випадок грає на руку хіба що Росії. Автори цієї роботи намагалися посіяти страх перед українськими біженцями та відчуття, що Польща нібито змушена утримувати Україну за власний рахунок. Для українців ця публікація могла стати іншим сигналом: прочитавши коментарі, можна було припустити, що поляки не раді людям, які тікають від війни.
Це частина російської стратегії: перетворити українських біженців на політичний інструмент. Дослідження Institute for Strategic Dialogue ще в травні 2025 року зафіксувало використання російськими та проросійськими мережами антиукраїнських наративів у польському інформаційному просторі під час президентської виборчої кампанії 2025 року.
Щоб зрозуміти, чи відео часом не «ШІ-підробка», ми можемо спробувати проаналізувати його на кілька важливих параметрів:
1. Уважно придивитися до деталей: перевірити руки, пальці, обличчя, зуби, очі, написи. Іноді ШІ «не запарюється» й створює неприродні форми або незрозумілий текст.
2. Слідкувати за рухами: чи не змінюються раптово обличчя, одяг, предмети? Чи правильно рухаються люди й автомобілі? Які тіні навколо? Саме ці прості питання наштовхнули аналітиків на думку, що черги на кордоні можуть бути штучно згенерованими.
3. Перевірити першоджерело: чи відоме воно нам? Хто цей автор? Яку емоцію намагається викликати візуальний вміст публікації? Також можна пошукати підтвердження в інших джерелах: якщо йдеться про схожий випадок, фейк спростували в ДПСУ. Офіційні інституції зазвичай пильнують, чи не поширює ворог такого роду дезінформацію.
Сьогодні соціальні мережі - це не просто джерело новин, а й простір, у якому можуть маніпулювати, формувати погляди та навіть провокувати конфлікти. Особливо під час війни інформація стає зброєю. А ознайомлений з проявами російської пропаганди - означає озброєний.