За понад 20 років практики у Лікарні швидкої допомоги мені разом з колегами доводилось надавати реанімаційну допомогу сотням пацієнтів з політравмами, черепно-мозковими травмами, інсультами, розривами аневризм та всім спектром важких та критичних для життя станів.
Але Covid-19 вніс свої корективи в нашу роботу. І, підсумовуючи весь попередній та набутий впродовж року досвід, ми можемо констатувати: найефективніший час на порятунок життя пацієнта та проведення усіх можливих реанімаційних заходів – це від 7 до 10 хвилин.
Задумайтесь лише: 7-10 хвилин!
А тепер про розміщення тимчасових шпиталів.
Мені, як медику, дуже складно прийняти позицію таких собі «громадських» активістів та навіть окремих представників медичних спільнот щодо ситуації з розміщенням шпиталю в поліклініці на Мазепи, 25. І тут хочеться звернутись як до медичної солідарності, так і до здорового глузду людей: а що будете робити, коли комусь із вашого оточення знадобиться ліжко в шпиталі для лікування коронавірусної інфекції з приєднанням важкої двобічної пневмонії та важким ураженням легень? А коли розвинеться сепсис та поліорганна недостатність? А що, коли цей шпиталь, наприклад, розміщуватиметься за 30-40 хвилин від реанімаційного відділення, а реанімаційна допомога потрібна вже? А навіть якщо за 15? А ще пацієнта треба доставити з карети швидкої у відділення… Ще хвилина-дві? Чи вдасться врятувати такого пацієнта? Питання риторичне.
Поліклініка на Мазепи у випадку лікарні швидкої допомоги стала найкращим із варіантів для розгортання ще 150 ліжок чи навіть більше, якщо знадобиться. В цій зоні буде сконцентроване усе необхідне для лікування кисневозалежних пацієнтів – як медикаменти, так і обладнання та технічне забезпечення разом із палатами інтенсивної терапії.
АЛЕ! Наближеність до реанімаційного відділення залишається одним із визначальних факторів, яким ми керувались, коли приймали рішення про розташування цього шпиталю!
І сьогодні нам, медикам, які опинились в епіцентрі боротьби за кожне життя пацієнта із Covid-19, хочеться ще раз донести інформацію до всіх мешканців: ситуація із захворюваністю є вкрай складною. Ми балансуємо на тонесенькій ниточці між життям і смертю. Це – як ходити по лезу… Весь персонал у Covid-зоні вже багато місяців поспіль працює на межі людських можливостей і це при тому, що останні три тижні кількість поступлень щодоби, на жаль, б’є усе «рекорди». Ми звертаємось до кожного бути соціально відповідальним перед собою, рідними та суспільством.
А це значить, зараз особливо важливо вміти визначати пріоритети. Бо ж що є головною цінністю? Приміщення??? Чи головна цінність – це ЖИТТЯ та здоров’я людини та ці 7-10 хвилин як шанс на порятунок цього життя?
Всім розуму та здоров’я!