Випадкова зустріч із родиною переселенців переросла у велику історію взаємодопомоги. Волонтерка Ольга Євдокимова лише одним дописом у соцмережі згуртувала людей і зібрала гроші на квартиру для 73-річної Галини та її дев’ятирічного онука Сашка. Згодом Ольга почала допомагати й іншим людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Так зародилося її «коло добра» – коли одна історія допомоги спонукає інших долучатися і передавати добро далі.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Випадкова зустріч у магазині
Із Сашком та Галиною Ольга познайомилася випадково в магазині вживаних речей. Хлопчик тоді просив бабусю купити йому ролики. Ця розмова настільки зачепила жінку, що вона вирішила допомогти. Вона придбала хлопчикові омріяні ролики, а під час розмови дізналася більше про його родину. Сашко виявився переселенцем із Донеччини, він живе лише з бабусею у модульному містечку на Сихові.
Історією сім'ї Ольга Євдокимова поділилася у Threads, і вона не залишила користувачів соцмережі байдужими.
«Наступного дня я вже була в них у містечку, шукала бабусю і Сашка. Їхня історія настільки завірусилася, настільки зачепила людей, що я вже не мала права туди не піти», – каже волонтерка.
Так Ольга познайомилася з родиною ближче.
Сашкові дев’ять років, а його бабусі Галині – 73. Жінка розповідає, що коли онукові був приблизно рік, його матір позбавили батьківських прав. Відтоді хлопчика виховує вона.
Повномасштабне російське вторгнення змусило Галину та Сашка залишити Донеччину. Спочатку їх вивезли до Італії, де вони прожили певний час, а згодом опинилися в Україні. У Львові їх поселили у модульному містечку на Сихові.
Попри складні життєві обставини, бабуся Галина на умови проживання не нарікає.
«У модульному все є, не жаліюся. Якщо щось треба, йду до адміністратора, спитаю, мені підкажуть, допоможуть», – розповідає жінка.
Ольга спочатку хотіла допомогти родині із найпотрібнішим – придбати одяг, взуття для Галини та Сашка, речі до школи та допомогти з іншими потребами.
Коли Ольга написала про Сашка та Галину у Threads, вона не просила людей донатити чи допомогти родині, вона просто розповіла історію, яка її схвилювала. Однак допис почав стрімко поширюватися. Зрештою його переглянули близько 1,3 млн людей. Разом із популярністю допису почали надходити й гроші.
За першу добу на потреби родини люди переказали 615 тис. грн. Тоді Ольга зрозуміла, що цієї суми лише на одяг чи побутові речі для однієї родини забагато, тож можна допомогти і іншим мешканцям модульного містечка. А згодом з'явилася і ідея придбати для бабусі Галини та Сашка квартиру. На момент придбання помешкання на рахунку в Ольги було близько 952 тис. грн. За її словами, середній донат становив близько 225–250 грн.
«Це свідчить про те, що це суто людська історія. Що до збору долучилися звичайні люди. Жоден великий бізнес не долучився», – каже волонтерка.
Для Сашка купили квартиру
Зібрані гроші дозволили Ользі зробити для родини значно більше, ніж вона планувала спочатку. Три тижні тому вона придбала для Галини та Сашка однокімнатну квартиру в Сокалі на Львівщині. У Львові придбати житло за зібрану суму було нереально, тому Ольга шукала варіанти в інших містах. Квартира має повноцінну кухню та санвузол. Для Сашка нове житло стало справжньою подією.
«Там є килим пухнастий, диван розкладний і кухня», – розповідає хлопчик.
На запитання, чи сподобалася йому квартира, Сашко із дитячою щирістю відповідає: «Так».
Квартиру також повністю облаштували для проживання. Допомога знову прийшла від людей завдяки соцмережам. Одна дівчина на ім’я Катерина написала волонтерці й запропонувала за власний рахунок придбати меблі для родини. А допомогли занести та встановити їх підлітки з модульного містечка.
«Ми за 15 годин зробили там мініремонт. Хлопці з модульного містечка допомогли скласти і занесли всі меблі. Тож квартира повністю облаштована для проживання», – каже Ольга.
Волонтерка вирішила віддячити і юнакам, які погодилися допомогти із облаштуванням квартири. Ольга написали допис у соцмережі і закликала зібрати гроші, щоб оплатити роботу підлітків. Завдяки силі соцмереж вдалося зібрати 23 тис. грн. Діти буди щасливі, про такі гроші вони навіть не мріяли.
«Максим і Данило ВПО з Донецької і Луганської області. Я написала в інстаграмі: “люди давайте оплатимо дітям роботу, бо вони класно все зробили”. Менш ніж за 15 годин ми зібрали понад 23 тис. грн. Здивування і подяка цих дітей багато вартує, адже вони прийшли допомагати безкоштовно», – каже волонтерка.
За словами Ольги, зараз Галина та Сашко залишаються в модульному містечку. Там бабуся має доступ до соціальної підтримки, а поруч є адміністратори та соціальні працівники. Тому нову квартиру волонтерка розглядає не лише як житло для родини, а й як інвестицію в майбутнє хлопчика.
«Я розумію, що через вік бабусі їй трохи важко, а в модульному містечку з ними є соціальні працівники. Тож квартира – це по факту інвестиція на майбутнє Сашка. Зараз, наприклад, вони можуть її здавати в оренду і отримувати гроші, щоб збирати дитині на навчання», – пояснює Ольга.
Квартира повністю облаштована для проживання (Усі фото Ольги Євдокимової)
Допомога не закінчилася на одній родині
Після історії Сашка та Галини Ольгине «коло добра» і надалі крутиться. Її допомога вийшла за межі мешканців модульного містечка.
«Це вже історії не тільки про людей з модульного містечка, а й про інших переселенців, які потрапили в складне становище», – розповідає волонтерка.
Люди продовжують надсилати Ользі посилки. Навіть через кілька місяців після першої історії допомога продовжує надходити. Ольга також почала розповідати історії інших людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Одна з них – про хлопчика, якого виховує прабабуся. Дитина бачила, як однолітки катаються на велосипедах, і сама мріяла про велосипед, але родина не могла його придбати.
«Нам знадобилось 20 хвилин, щоб купити йому велосипед. Я вважаю, це вау-історія», – каже Ольга.
Згодом їй написала ще одна жінка-переселенка. Вона розповіла, що її син також мріє про велосипед, але сама вона не може дозволити собі таку покупку. Жінка також була здивована, що існують такі добрі ініціативи.
«Я їй написала: “Пишіть адресу”, і просто придбала велосипед. Тому що люди мають вірити в дива», – розповідає волонтерка.
Ольга зізнається, що не очікувала такого розголосу історії Сашка та бабусі Галини. Водночас вона вважає, що допомагати людям – це її місія.
«Я думаю, до цього мало колись прийти, тому що робити такі певні справи – це вже моя місія впродовж, мені здається, всього мого життя. Але те, що буде такий розголос, не сподівалася», – каже вона.
Після історії Сашка волонтерка зрозуміла, наскільки багато людей готові долучатися до допомоги, якщо бачать конкретну історію та розуміють, кому саме потрібна підтримка.
«Для мене було дуже приємно, що в нас є дуже багато людей, які були згодні долучитися до допомоги», – говорить Ольга.
Вона переконана: добро має властивість повертатися. І саме тому продовжує розповідати про людей, яким потрібна підтримка.
«Люди мають вірити в дива. А як вони будуть вірити, якщо не будуть їх бачити? Або якщо не будуть їх робити? Тут є два варіанти: або ти отримуєш добро, або ти робиш добро. Але коли ти робиш добро, ти отримуєш добро. Ось так і працює "коло добра"», – підсумовує Ольга.
Так випадкова зустріч у магазині вживаних речей, дитячі ролики та один допис у соцмережі стали початком історії, яка змінила життя однієї родини та об’єднала навколо неї тисячі людей. А для Ольги – стала початком «кола добра», яке продовжує розширюватися.
Долучитися до Ольгиного «кола добра» можна у її сомерережах.