«Чинімо добро, поки маємо у нашому розпорядженні час», – так казав святий отець Піо. Так ми розуміємо нашу роботу у сфері охорони здоров'я, а саме у протитуберкульозній службі. Адже, туберкульоз це – інфекційна, соціально небезпечна хвороба. Людський досвід боротьби із туберкульозом – це 200 років медичних знань. Тобто людство і туберкульоз співіснують впродовж усієї своєї історії.
Всесвітня епідемія туберкульозу спостерігалася у кінці 19 століття. Після послаблення протитуберкульозної настороженості у 70-80-х роках 20 століття, у 1993 році ВООЗ оголосила туберкульоз глобальною небезпекою сучасності. Із 1995 року в Україні оголошено епідемію туберкульозу. Отже, туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке називають білою чумою 20 століття, і на відміну від інших інфекцій, має хронічний перебіг, що збільшує кількість тих, що захворіли у декілька разів. Від зараження до хвороби може пройти від кількох місяців до років. Як у середні віки співіснувала чума і туберкульоз, то у сучасному житті існують дві світові пандемії: туберкульозу і коронавірусної інфекції.
На жаль, настороженість до небезпеки туберкульозу у суспільстві послаблюється. Нехтування надбаннями фтизіатричної служби України, знищення протитуберкульозної служби, зокрема у Львівській області, ігнорування науковим досвідом фахівців-фтизіатрів, який довів, що відсутність профілактичних оглядів, зниження імунітету у людей внаслідок перенесеного коронавірусу, відсутність протиепідемічного нагляду та профілактичної роботи у вогнищах інфекції може призвести до нового різкого спалаху хвороб. На сьогодні Україна входить до п’ятірки країн світу з найвищим показником мультирезистентного туберкульозу.
На жаль, колектив спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю науково-дослідного інституту епідеміології і гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, змушений відреагувати на неправдиві звинувачення директора науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни професора Кузьмінова Бориса Павловича про «зупинення незаконної діяльності своєї поліклініки і переведення її в інші приміщення».
Хочу зазначити що основна діяльність колективу поліклініки під моїм керівництвом полягає у наданні спеціалізованої консультативної медичної допомоги. Адже поліклініка, яка була створена у 1967 році як консультативна поліклініка НДІ туберкульозу МОЗ України, до сьогодні зберегла напрямок роботи, традиції, напрацювання, керується у своїй діяльності чинним законодавством України, що регламентує діяльність закладів охорони здоров'я. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №501 від 16.05 2011 року поліклініка забезпечує надання спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги і виконує державно важливу функцію у боротьбі із соціально небезпечним захворюванням – туберкульозом.
Відповідно до наказу МОЗ України №776 від 1.07.2017 року до наказу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького №3581-з від 29.12 2017 року поліклініка разом з науково-дослідними інститутами епідеміології і гігієни була приєднана до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і продовжувала свою роботу згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики серії АГ № 597 679. 01.03 2012 року, зміни даних залучені до ліцензійних справ наказом МОЗ України №512 07.03.19 року.
Відповідно до Положення про спеціалізовану консультативну поліклініку фтизіопульмонологічного профілю НДІЕГ поліклініка є закладом охорони здоров'я, що надає висококваліфіковану спеціалізовану консультативну медичну допомогу дорослим та дітям, хворим на туберкульоз, і включена до Переліку спеціалізованих закладів охорони здоров'я та структурних підрозділів закладів охорони здоров'я, які здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну допомогу хворим.
Прикро прийняти некомпетентне звинувачення директора інституту Кузьмінова Б.П. у діяльності поліклініки «поза законом» та те, що колектив поліклініки протестує проти розміщення її по вулиці Зеленій, 12. Директор стверджує, що у будівлі НДІ існує «чіткий та фіксуючий пропускний режим роботи».
Виникає питання, як можна організувати роботу поліклініки, де чи не основним чинником реформи є доступність, зручність, компетентність, якість надання медичної допомоги. І твердження про те, що поліклініку перевели є вкрай маніпулятивним і не відповідає дійсності, бо досвідчених фахівців і весь персонал нахабно, без попередження, із використанням насильницьких заходів із заміною замків у всіх дверях у кращих традиціях рейдерства, позбавили робочих місць, вилучили обладнання та змусили відпрацьовувати час роботи у лабораторіях будівлі по вулиці Зеленій, 12, які не пристосовані і непридатні до умов праці поліклініки. А пацієнтів, які намагаються звернутись до лікарів поліклініки цинічно обдурюють, позбавляють їх права на свободу вибору в охороні здоров'я, закріпленого Європейською хартією прав пацієнтів, у статті 5 якої йдеться, що «кожен має право на свободу вибору між різними медичними процедурами та закладами (фахівцями) на підставі адекватної інформації». Також це право прописано в Основах законодавства України про охорону здоров'я (стаття 6, 34, 36, 38), Цивільному кодексі України (стаття 284, 633), законі «Про захист прав споживачів».
Основи законодавства України про охорону здоров'я передбачають, що кожен громадянин України має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги. У нашій поліклініці надається консультативна допомога за 16-ма спеціальностями відповідно до ліцензії. Майже усі лікарі вищої кваліфікаційної категорії за своєю спеціальністю і в умовах туберкульозу працюють від 5 до 40 років. Неправдивим і вкрай обурливим є той факт, що нам пропонували перехід на роботу в Центр легеневого здоров'я. Адже, в нашій поліклініці сьогодні працюють п'ять колишніх працівників Центру легеневого здоров'я, з них 4 – лікарі. А під час реформування протитуберкульозної служби Львівської області було скорочено 218 працівників тубдиспансеру.
Може, тут прослідковується зацікавленість директора НДІ Кузьмінова Б.П. позбавитись фахового колективу поліклініки? І пропозиція приєднатись до співробітників НДІ у боротьбі з коронавірусною хворобою була прийнята, адже три працівники поліклініки більше року виконували роботу під безпосереднім керівництвом професора Кузьмінова.
Хочу зазначити ще й те, що НДІ епідеміології і гігієни не є медичним закладом у місті Львові і має виконувати наукові дослідження. Звинувачення професора Кузьмінова Б. П у недотриманні «елементарної професійної етики, чи в непатріотизмі до своєї країни» є безпідставними і вкрай обурливими. Все це ми розцінюємо як недолугі намагання нанести шкоду діловій репутації, честі та гідності, не тільки колективу, а й університету загалом. Адже, такий наклеп з уст професора Кузьмінова Б.П. виглядає як нефаховість очільника НДІ, зневага та маніпуляції керівництвом і думкою громадськості. Робота медичного працівника передбачає не тільки фаховість, дотримання принципів етичної поведінки, а й вимагає таких людських якостей, як співчуття, чуйність, любов до ближнього, готовність завжди прийти на допомогу, вислухати хворого, проявити милосердя.
Наостанок, хочу зазначити, що наша поліклініка є державним закладом охорони здоров'я, надає безоплатну медичну допомогу, очікує своїх пацієнтів без електронних скерувань, охоче допоможе своїм колегам лікарям На даний час немає підстав підписувати угоду з Національною службою здоров'я України. Колектив поліклініки запевняє громадян міста Львова, що буде працювати у будь-якому приміщенні, яке придатне для діяльності закладу охорони здоров’я і відповідатиме вимогам українського законодавства.
Керівник НДІЕГ також констатує факт, що немає рентген апарату, мікробіологічної та імунологічної лабораторії, нас не внесено у список медзакладів Львівської області, які обслуговують хворих на туберкульоз. відповідь: поліклініка працює відповідно до штатного розпису, погодженого з МОЗ України та ліцензії на медичну практику.
Одноосібне звинувачення Кузьмінова Б. П. викликає у нас думку про нерозуміння роботи поліклініки загалом. А упереджене звинувачувальне ставлення до працівників – і повну некомпетентність як керівника. СКПФПП включена у «Перелік спеціалізованих закладів охорони здоров'я та структурних підрозділів з охорони здоров'я, які здійснюють діагностику туберкульозу» і не може бути у списку медичних закладів Львівської області, бо є складовою частиною структури університету, відповідно до пункту 1.2 Положення, а не юридичною особою, тобто самостійною поліклінікою.
У нас залишились запитання, на які ми ніяк не можемо отримати відповіді. Чому медуніверситет не подбав про отримання рентген-апарату для діагностики легеневих захворювань у пацієнтів, розуміючи, що угода між установами, де зазначено що ми маємо право користуватись апаратом центру, коли-небудь може бути розірвана? Невже це компетенція керівництва поліклініки? Адже рентген-обладнання вартує близько 9-12 мільйонів гривень, а це подвійний бюджет поліклініки!
Чого домагається директор НДІ Кузьмінов? Знищити поліклініку, а головне її напрямок? Із ЦЛЗ у нас були партнерські фахові стосунки. Але різні функції, різне фінансове забезпечення: у нас – державне, а у ЦЛЗ – через СНЗ. Це навіть, не конкуренція, але і вона має бути чесною, ніколи сильніший не буде переслідувати слабшого, бо він впевнений. Тут щось інше. Обмова і тиск – зброя слабаків.
Адже кафедра фтизіатрії і пульмонології продовжує працювати на території ЦЛЗ, а іншого структурного підрозділу – поліклініки намагаються позбутися. У чому річ? І замовчують той факт, що надбудова, як мансардний поверх, на будівлі поліклініки зроблена за державний кошт НДІЕГ, правонаступником якого став ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Чому потрібно зруйнувати нашу поліклініку? А створити нову зможете? Яка потреба у руйнації? Де є стратегічний план потреби у створенні? Хто фінансуватиме, які напрямки роботи, де є фахівці? Аж тоді можна планувати розміщення, знати кошторис витрат, потребу попиту населення, відповідність медичній реформі та сучасному життю.
Де логіка, мета, ціль, завдання керівника?
Якщо директор НДІ і звинувачує завполіклініки у такому зловживанні, як протиправна діяльність, мають бути на це дуже вагомі підстави. Напрошується думка про протиправну діяльність керівництва медуніверситету, яке допустило таке. Але професор Кузьмінов забув розказати про наукові здобутки НДІЕГ за час його керівництва, і на яких законних підставах проводяться консультації фахівців інституту та дослідження, коли вважати діяльність поліклініки поза законом.
Якщо існував план переміщення спеціальної поліклініки, то про це в першу чергу повинні були знати пацієнти та мешканці міста Львова, а не секретні змови про ліквідацію угоди між ЛНМУ та ЦЛЗ і цинічним, з перевищенням своїх повноважень, втручанням: вилучення медобладнання та заміною замків у дверях медкабінетів і паралічем роботи поліклініки? Хто страждає? Пацієнти і працівники поліклініки! Хто кого тепер просить про допомогу? Ця ситуація маніпулятивна, надумана, безпідставна, а головне – не людяна!
Професор Кузьмінов коментує нашу діяльність зухвало, звинувачуючи нас у незаконній діяльності, маніпулює громадською думкою, одноосібно вирішив долю працівників поліклініки, обмовив нас перед пацієнтами ,колегами, позбавив нас працювати за фахом, а пацієнтів – меддопомоги та вільного вибору лікаря.