У суботу 10 вересня у вечірньому прайм-таймі Львівське телебачення показало 20-хвилинний фільм, присвячений 44-му з`їзду Комуністичної партії України.
Зміст самого фільму переказувати нема потреби – пересічна політична агітка, знята, втім, на досить високому професійному рівні. Зауважу лише, український дубляж загалом російськомовного «продукту» нібито української партії нагадував виступи американських телепроповідників, якими, до речі, теж грішить ЛТБ – нібито і про Бога, але якогось не нашого…
Знову ж таки, очевидно, не варто зачіпати моральний аспект події. На Львівщині, як полюбляють наголошувати ведучі ЛТБ, від рук комуністів постраждали сотні тисяч людей; в ефірі ЛТБ місцеві політики закликають заборонити комуністичну символіку нарівні з нацистською; рівень підтримки КПУ на виборах будь-якого рівня у нашому регіоні коливається в межах статистичної похибки. Зрештою, що подія тримісячної давності (44-й з`їзд КПУ відбувся ще 18 червня), яка пройшла до того ж у Києві, має до Львівщини?!
У своєму Редакційному статуті (є такий документ!) ЛОДТРК декларує оперативність, об’єктивність, неупередженість, відповідність обраної тематики потребам суспільства. За жодним з цих критеріїв суботня трансляція не витримує жодної критики. Також фільм жодним чином не був позначений як рекламне чи комерційне повідомлення.
Існує єдине пояснення, чому цей фільм з’явився в ефірі ЛТБ – гроші. Правда, замовні сюжети трапляються не лише на ЛТБ, однак зараз не про це. ЛТБ, як державний канал, утримується коштом платників податків, тому і вимоги до нього трохи інші.
Дозволю собі ширше процитувати Редакційний статут ЛОДТРК:
Пункт 6.5.2. «Забороняється спонсорування новин, телерадіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми»;
Пункт 6.6. «Не допускається прихована реклама та одержання творчими працівниками телерадіокомпанії товарів та послуг безкоштовно або за пільговими цінами»;
Пункт 6.6.1. «Прихована реклама в інформаційних випусках та тематичних програмах є забороненою. Співробітникам телерадіокомпанії забороняється брати матеріальні чи інші винагороди на стороні. Подарунки, послуги та пільги взамін за оприлюднення або навпаки приховування певної інформації є несумісним з етичними принципами працівників телерадіокомпанії і журналістики в цілому».
І такі прекрасні декларації виявилися пшиком! Втім, справа не так у краху ілюзій стосовно «непідкупних телепатріотів». Гірше, що такі випадки є непоодинокі. Люди, які займаються піаром, стверджують, що за гроші на ЛТБ можна розмістити практично усе і недорого – наприклад, 20-хвилинна агітка КПУ навряд чи коштувала більше 20 тис. грн.
Куди і кому йдуть ці гроші?