Конфлікт на Сербській: «!Фест» запевняє, що врятував кам’яницю

15:30, 12 серпня 2013

У Львові на вулиці Сербській, 3 холдинг емоцій «!Фест» реконструював фасад будівлі, що є пам’яткою архітектури національного значення. На фасад помістили ванну, умивальники та ринви, по яких начебто має стікати шоколад. У місті заявляють, що підприємці не представили жодних документів на це.

Водночас, за словами співвласника холдингу Юрія Назарука, «ми за свої приватні кошти врятували кам’яницю, яку могли втратити».

«Майстерня Шоколаду купила цей будинок кілька років тому, і він, як і багато інших, перебував у жалюгідному аварійному стані – вочевидь, за багато років вдало допильнований нашими охоронцями Львова. Відповідно, ми зробили усі необхідні документи і провели повну реконструкцію цієї пам’ятки. Прошу відзначити, за власні кошти, і це далеко немалі гроші», – пояснив бізнесмен на своїй сторінці у  Facebook.

За його словами, на сьогодні завершується остання фаза проекту загальної реконструкції, яка включає в себе і оздоблення фасаду.

«Навіть якщо через 50 чи 100 років цей будинок змінить призначення, кам’яниця залишиться у доброму стані, бо те, що висить на стіні, легко і почепити, і легко зняти. І ніхто з тих захисників та писак не згадав про те, що ми за свої приватні кошти врятували кам’яницю, яку ми могли втратити. Пильне око любителів Львова не помічає й те що за стіною кам’яниці – півкварталу розбомблено і затоплено водою. Їх цікавить, що ж той ненависний «Фест!» почіпить знову, щоб розважати туристів і заробляти гроші», – наголошує Назарук.

«І більше того, «Фест!» дійсно заробляє гроші на тих проектах, які є успішними, до котрих Майстерня шоколаду теж належить. Більше того люди туди ходять по власній волі – ніхто їх не заставляє щось там купувати – вони це роблять для власного задоволення», – пояснив бізнесмен на своїй сторінці у  Facebook.

Також він додав: «Аналогічна ситуація в нас була по багатьох об’єктах: Ринок, 10, Вірменська, 20 – ті всі будинки фактично валились і потребували шалених капіталовкладень. Більше того на Ринку це міська будівля і нам ще багато років працювати, аби відбити гроші вкладені для порятунку цих об’єктів. Тому ми й не беремо участі в дискусіях з тими горе-захисниками. Бо в нас різна діяльність – ми відновлюємо, створюємо нові проекти, робочі місця, зрештою, займаємось бізнесом, що в цій державі вже непросто. Зустрінемось в Майстерні шоколаду (як доробимо)», – запевнив Юрій Назарук.

Водночас начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко сьогодні в коментарі ZAXID.NET пояснила: «Підприємці не представили жодних документів. Але роботи на фасаді продовжуються. Ми склали акт про порушення і зараз складаємо протокол та подаємо на адміністративну комісію Галицького району на штраф. Одночасно будемо вживати заходів щодо демонтажу цього, що там встановлено. Тільки зараз не можемо з’ясувати, хто б це мав демонтувати. Бо якщо це рекламна конструкція, то має бути інша процедура демонтажу.  Але робоча група підтвердила нам, що це не реклама, бо там немає ніяких написів».

Оскільки будівля є пам’яткою архітектури національного значення, то перебуває у компетенції відповідного обласного управління. Начальник управління охорони культурної спадщини і культурних цінностей ЛОДА Валерій Потюк у коментарі ZAXID.NET додав: «Я думаю, що дозволів ніхто не бачив. Це є кримінальна ситуація, бо пам’ятка національного значення. Навіть якби ці дозволи були, то ті, що їх би видали, були б притягнуті до кримінальної відповідальності. У них немає за душею ні поваги до нації, ні до міста, ні до культури. У випадку, якщо такий проект був погоджений у Києві, то ми будемо опротестовувати цю позицію».

Нагадаємо, у Львові неодноразово виникали конфлікти, пов’язані з холдингом «!Фест». Зокрема, через площу Ринок, 10, майданчик у Бернардинському дворику, вул. Вірменську, 20.  

Довідка з Центру міської історії Центрально-Східної Європи:

В історичних документах кам’яниця на місці сучасного будинку № 3 на вул. Сербській вперше згадується в середині XVI ст. Із XVII ст. за нею закріпилася назва “кам’яниця Петровичівська”, що походить від прізвища власника – міщанина вірменського походження. У 1713–1714 рр. кам’яницю піддали ґрунтовній реконструкції.

Будинок цегляний, на стрічкових фундаментах з бутового каменю, з пивницями, на невисокому кам'яному цоколі, чотириповерховий, отинькований, з двосхилим дахом, у плані має форму видовженого прямокутника. Збереглася первісна, характерна для давнього Львова планувальна структура: кам’яниця дводільна, тритрактова з широкими сіньми-проїздом, перекритим хрестовим склепінням.