Монументальні коні розміром з перевернуту 9-поверхівку з’явились на пагорбі між Олеськом і Хватовим над трасою Київ-Чоп 21 грудня 1975 року – до 55-ї річниці створення Першої кінної армії Семена Будьонного. У той же грудневий день в Олеському замку відкривали філію Львівської галереї мистецтв. Автори вражаючого монументу, львівські архітектор Анатолій Консулов та скульптор Володимир Борисенко, за свою роботу в 1978 році отримали Шевченківську премію.
За радянських часів мідних вершників червоного терору цілодобово охороняв сторож, а туристи могли оглянути скульптуру і вдень, і вночі завдяки освітленню потужними прожекторами. Проте після розпаду СРСР коні стали нічийними – Галерея мистецтв, за документами, не мала до цього витвору жодного стосунку, а сільська, районна та обласна влади нескінченно перекладали обов’язок з догляду за монументом одна на одну.
Трасу Київ-Чоп перенесли, стелла та прожектори, що освітлювали пам’ятник, зникли. А пару років тому у місцевого населення з’явився і «комерційний» інтерес до коней - їхні 27 метрів довжини нагодували, імовірно, не одного вандала.
Суттєво пришвидшився процес переходу коней у нематеріальну вічність після ухвалення Верховною Радою України закону про декомунізацію. Мідну обшивку пам’ятника розтягнули буквально за лічені місяці
Усі фото Павла Паламарчука
Коні розташовані біля села Хватів, що належить до Кутівської сільської ради, яка довго не хотіла приймати колись легендарний монумент на баланс. Буська райдержадміністрація зверталась з питанням «чиї коні?» до Львівської ОДА, проте там вкотре кивнули на Кути.
Тамтешні чиновники так хотіли знайти коням нового власника, що аж навіть оголошення в газету подавали. Та охочих не знайшлося. Тоді в справу втрутився суд і сільраді таки довелось взяти на баланс вже, на той час, практично скелет скульптури, що більше нагадує пам’ятку не радянського періоду, а фантастичного стімпанку. Поціновувачів такого мистецтва серед владоможців не знайшлось, тож сільський голова запропонував залишки демонтувати та здати на металобрухт, чим і оплатити роботи.
Щоправда, депутати Кутівської сільської ради з цього питання трохи подискутували. Як повідомляли Буські ЗМІ, серед пропозицій щодо подальшої долі коней була передача їх в музей тоталітаризму, а на їхній металевій конструкції пропонувалось звести пам'ятник Небесній сотні. Також окремі депутати пропонували монумент продати, а отримані кошти переказати українським військовим в зоні АТО.
Зрештою пам’ятник таки демонтували. Сталося це у травні 2017.
Варто зазначити, що його автори вважались новаторами у своїй галузі та були відомими митцями. Так Володимир Борисенко також залишив Львову на згадку про себе пам’ятник Іванові Франкові біля університету та пам’ятник Іванові Федорову на Підвальній, який створив теж разом з Анатолієм Консуловим. Той, у свою чергу, залишив містові готелі «Дністер» та «Львів», а також кілька спальних кварталів.