Відсутність прорахунків Андрія Садового в його діяльності на посаді мера Львова та в іміджевій політиці, а також відсутність на сьогодні реальних конкурентів зумовили підтримку чинного мера серед львів’ян. Але якщо б на підтримку когось з конкурентів Садового виступила об’єднана опозиція, то цей кандидат міг би розраховувати на якісь шанси в боротьбі з Андрієм Садовим.
Про це ZAXID.NET розповів політолог Любомир Скочиляс, коментуючи соціологічне дослідження, розповсюджене агенцією «Фама» 16 липня.
За словами політолога, цей «хтось» від опозиції може конкурувати з Андрієм Садовим, при умові, що не матиме за собою якогось значного негативу.
Нагадаємо, за даними соцопитування, якщо б вибори міського голови Львова відбулися наступної неділі, 40,8% голосів здобув би чинний мер Андрій Садовий. Його найближчі конкуренти – Ірина Фаріон – 7,4%, Юрій Михальчишин – 6,5%, Дмитро Добродомов – 5,3%.
«Я думаю, що цей рейтинг абсолютно адекватно показує дійсні настрої мешканців Львова. І в тому є низка причин, які пов’язані як з самим Андрієм Садовим, так і з зовнішнім середовищем. Якщо говорити про самого Андрія Садового, то його керівництво містом не відзначається якимись кардинальними скандалами, пов’язаними, власне, з ним. Немає, також підстав для серйозних звинувачень в неадекватних рішеннях чи діях, які б викликали незадоволення населення. Тому з цієї точки зору можна сказати, що Андрій Садовий діє досить фахово для свого іміджу. А це і є одна з складових цієї потенційної підтримки, яка показана в опитуванні» - роз’яснив політолог.
На думку Любомира Скочиляса, на сьогодні немає чітко викристалізованої фігури, яка могла б активно себе представляти як потенційного кандидата в мери Львова. І можна сказати, що на сьогодні в Андрія Садового реальної конкуренції на посаду міського голови немає».
Щодо інших кандидатів на пост мера, то політолог розповів: «Ті кандидати, які раніше мали досить непоганий рейтинг, до прикладу Петро Писарчук чи Юрій Михальчишин, сьогодні, в певному сенсі, вже не розглядаються як можливі кандидати. Принаймні, вони не проводять якихось інформаційних кампаній в цьому напрямку. Юрій Михальчишин повністю переключився на парламентську діяльність, і, очевидно, для львів’ян це є одним з чинників, що вони його не те щоб менше підтримували як політика, але менше розглядають як кандидата на посаду мера. Бо якщо я не помиляюсь, то його підтримка на попередніх виборах мера була вищою, ніж в даному рейтингу. З Петром Писарчуком, ситуація виглядає подібно. Він вже не є народним депутатом і став менш публічною фігурою, відійшов дещо в тінь. І одночасно з тим не провадить активної політики на локальному рівні».
Також не надто оптимістично Любомир Скочиляс оцінює шанси на мерське крісло Дмитра Добродомова: «Попередні парламентські вибори дещо оголили непублічний бік політичної передісторії пана Добродомова та його зв’язок з певними бізнесменами на локальному рівні. Ці моменти знайомі більшості львів’ян. Тому цей чинник є таким стримуючим у зростанні його рейтингу з одного боку, а з іншого – його імідж є не настільки значним в напрямку можливого керівництва містом, щоб львів’яни розглядали його як реального кандидата».