Конспірологія може породжувати нав’язливі ідеї, але може бути й цілком раціональною. З її допомогою можна вирішувати завдання. Вона – універсальна зброя, набір залізних аргументів, що працюють завжди.
Місцеві мешканці вважають, що за терактами стоять екстремісти і бандити, а також "американсько-турецька змова", доповів під час наради у Владикавказі повноважний представник президента Алєксандр Хлопонін. Люди просто так не скажуть, вирішив президент, визнавши версію про "іноземний елемент" доводимою.
Імовірно, це і є ті самі "вони", яким Дмітрій Мєдвєдєв на тій самій нараді закинув підготовку арабського сценарію для Росії.
Хлопонін сказав, як є. Про американців я підтверджую зі свого журналістського досвіду: здається, в тому, що відбувається на Кавказі, більшість бачить руку США. Але що це означає? Теорії змови бувають різні. Одні є наслідком глибокої особистої переконаності і перетворюються на мару, що підпорядковує собі думки й почуття. Немає сумнівів, що полковник Квачков щиро вірить у те, що говорить, живе цим. Міф для нього став реальністю.
Здоровий глузд підказує, що американці, поки могли, підтримували Мубарака. То чи вірить віце-прем’єр Іґор Сєчин, як він заявив про це, що в Єгипті енергією народу керував Google і – читаємо між рядків – Вашингтон? Не факт. Але логіка тут у тому, що світ складається з невидимих для очей пружин, натискаючи на які потужні гравці формують наочну реальність.
Ось блогер Алєксєй Навальний сперечається з депутатом Євґенієм Фьодоровим про корупцію. Наводить відомі факти, запитує, звідки в депутата його майно. Відповідь: щоб добре жити в себе вдома, США ведуть у всьому світі й у Росії підривну роботу, зокрема і через Навального.
Конспірологія може породжувати нав’язливі ідеї, але може бути і цілком раціональною. З її допомогою можна вирішувати завдання. Вона – універсальна зброя, набір залізних аргументів, що працюють завжди. Вони зручні, як ключі, які підходять до будь-яких дверей. Питання віри відступає на другий план. Чи вірить депутат Фьодоров у те, що говорить? Яка різниця. Зрозуміло, що він не будує на цих уявленнях свого життя. Зате на тлі таких доказів міркування його опонента втрачають і вагу, і значущість.
На Кавказі теза про американську змову завжди лягає на стіл дивно легко. Ті самі міркування, що в депутата Фьодорова, звучать там уже без тиску, машинально, так, що нічого не пояснюють і, судячи з усього, не повинні. Теорія змови дозволяє заощаджувати душевні сили. Коли навколо бардак і труднощі, психологічно простіше побачити в цьому задум таємних сил, ніж свою слабкість або помилку.
Хто винен? Як хвилі сточують гальку на морському пляжі, так і від частого використання втрачає сенс чергова відповідь на це запитання. Антиамериканізм на Кавказі дійшов до автоматизму, перетворився на набір ритуальних слів. Бувають же слова-паразити. Бувають і паразити-думки.
Цигарки на прилавку можуть бути і дуже міцними, і майже позбавленими смаку. Те саме і з конспірологічними теоріями. Вони можуть доводити до божевілля, послужити в полеміці, а то й просто красним слівцем. І все ж вони завжди мають щось спільне, як нікотин у тютюні: пульсуюче десь углибині відчуття, що у світі є свої і є чужі – не сторонні, але вороги.
Автор: Міхаїл Фішман Назва оригіналу: Конспирология в ассортименте Джерело: Ведомости, 25.02.2011 Зреферував: Омелян Радимський