5 квітня виповнюється 300 років з дня проголошення Пилипом Орликом першої європейської демократичної конституції, повна назва якої “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького». У зв’язку з цим у Львові передбачено видання латинського та україномовного варіантів Конституції Пилипа Орлика.
Упродовж наступного місяця у Львові триватимуть й інші заходи з цієї нагоди. Відбудеться також семінар науковців з усієї України – правників та істориків.
Окрім того, оголошено також конкурс робіт старшокласників на тему «Конституція Пилипа Орлика і конституційний процес у сучасній Україні». Мета цього конкурсу: привернути увагу учнів-старшокласників до постаті Пилипа Орлика, першої демократичної європейської Конституції та суспільно-політичних процесів, спрямованих на внесення змін до Основного закону нашої держави, які відбуваються у нинішній Україні. А також - підтримати та заохотити талановитих старшокласників, почути їх думку про те, яким повинен бути Основний закон України.
Головою журі конкурсу є президент Всеукраїнського Благодійного Фонду «Україна – Свята Родина» Іван Матієшин. За його сприяння вітчизняні науковці побували минулого року у Національному архіві Швеції, і ознайомилися з латинською версією Конституції Пилипа Орлика.
Конститу́ція Пили́па О́рлика — скорочена назва пам'ятки політико-філософської та правової думки, створеної 1710 року. Повна назва документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Сучасна поширена назва походить від скороченої латинської назви — Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis.
Латинська версія документа зберігається у Національному архіві у Швеції. Саме латинський варіант Конституції Орлика був призначений для міжнародного використання. Окрім того, він є повнішим, аніж українськомовний. Адже у ньому викладено легенди про походження народів та описано надуживання старшини в Україні.