Верховна Рада ухвалила закон 2669-Д про переведення працівників культури на контрактну систему. Вже тоді, коли законопроект лише розглядався, він викликав бурхливу реакцію у мистецькому середовищі. ZAXID.NET вирішив сформулювати основні зміни, які очікують на заклади культури, підпорядковані державі, після того, як закон набере чинності.
Як відбуватиметься конкурс?
Головні зміни стосуються обрання усіх керівників закладів культури на конкурсній основі. «Кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади», - йдеться у законі.
Раніше оголошення конкурсу було можливим, але не обов’язковим. Тепер конкурс оминути неможливо, до того ж у законі докладно викладений і його механізм.
«Орган управління оголошує конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури відповідно до контракту, або впродовж семи днів від дня дострокового припинення його повноважень», - йдеться, зокрема, у законі.
Цікаво, що обов'язковою умовою для укладання контракту, серед іншого, є програма розвитку закладу культури.
Як формуватиметься конкурсна комісія?
Також закон докладно розповідає про те, як має бути створена конкурсна комісія.
Конкурсна комісія складається з дев'яти членів. До її складу повинні входити представники трудового колективу, громадських організацій у сфері культури відповідного функціонального спрямування та органу управління. Членами конкурсної комісії також можуть бути: незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об’єднань, асоціацій, організацій в галузях культури; члени міжнародних об’єднань, асоціацій, організацій в галузях культури.
Важливим у конкурсному доборі є те, що він обов’язково має проводиться публічно. Має проводитись відео- та аудіо фіксацію усіх засідань конкурсної комісії. Матеріали згодом мають бути розміщені у вільному доступі. Журналісти та представники громадськості мають право бути присутніми на конкурсі на будь-яких його етапах.
На який термін укладатиметься контракт?
Найбільше нарікань викликало те, що контракт підписується на 5 років. Одна і та ж особа може обіймати цю посаду не більше двох строків поспіль. Тобто максимальне перебування на керівній посаді може становити лише 10 років. Такі обмеження стосуються керівників державних чи комунальних театрів, бібліотек, музеїв та історико-культурних заповідників.
Конкурсна процедура може не застосовуватися для призначення керівників комунальних закладів культури в територіальних громадах з населенням до трьох тисяч жителів.
Хто буде головним у театрі?
Так само із пересторогою, особливо у театральному середовищі, була сприйнята перевага директора над художнім керівником.
«Директор державного чи комунального театру за погодженням з органом управління призначає художнього керівника театру, з яким укладає контракт строком на 5 років», - йдеться у законі.
Директор театру також «приймає на роботу та звільняє з роботи працівників театру; розпоряджається майном і коштами; укладає угоди;... затверджує за погодженням з головним режисером, постановниками (режисером, художником, диригентом, балетмейстером, хормейстером тощо), керівниками виробничих цехів театру склади постановочних груп та виконавців, ескізи і макети оформлення вистав, плани роботи над новими постановками та виставами і визначає в установленому порядку їх готовність і терміни випуску; затверджує календарні плани публічного виконання та публічного показу вистав та інших заходів».
Як набиратимуть творчих працівників?
Закон передбачає також оформлення трудових відносин із творчими працівниками державних та комунальних закладів культури. Мова йде про контракт на три роки. Але підписати його можна буде після проходження конкурсного відбору.
Цей контракт не має обмежень, адже «контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, після настання дати закінчення терміну його дії, якщо жодна зі сторін за місяць до цієї дати не проінформувала іншу сторону письмово про своє бажання припинити дію контракту».
Аргументи «за» та «проти»
Прихильники закону вважають, що контрактна система – це насамперед можливість створення конкурентного середовища. Крім того, призначення керівників на конкурсній основі робить процедуру прозорою та зрозумілою для громади. Ще контрактна система дозволить залучати людей там, де вони потрібні та позбутися тих, хто з тих чи іших причин перебуває у простої.
Ті, хто вважає закон шкідливим, наполягають на тому, що багато людей може опинитись поза професією. Крім того противники змін обурені обмеженням терміну перебування на керівній посаді.
За словами тих, хто скерував відповідного листа авторам законопроекту, керівник «повинен очолювати творчий колектив довгі роки, щоб виховувати нові покоління артистів».
У розмові із ZAXID.NET одна з авторок законопроекту Ірина Подоляк наголосила, що необхідність такого закону давно назріла. Вона зазначила, що «корифеїв не влаштовує обмеження терміну до 10-ти років. Вони хочуть працювати керівниками до пенсії або й довше».
Крім того Ірина Подоляк зазначила, що обмеження терміну не означає, що після його завершення людина опиниться на вулиці: «Режисери будуть ставити, актори грати, директори розвиватимуть театри».
Чи звільнятимуть тих, хто обіймає керівні посади зараз?
Згідно з законом, через півроку після набуття ним чинності «органи управління державних чи комунальних закладів культури... зобов’язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками державних чи комунальних закладів культури та провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів в порядку, визначеному цим законом».
Ті керівники закладів культури, з якими на момент набрання укладено контракт, перебувають на посаді до закінчення строку його дії. Вони зобов’язані подати органу управління програму розвитку закладу культури на термін дії контракту протягом одного місяця.
Зараз закон готується на підпис голові Верховної Ради та президентові.