Ввечері 14 березня у розкішній кімнаті тет-а-тет Палацу Потоцьких, що у Львові, народилася нова королева. Королева шахів. У дев’ятій партії матчу за звання чемпіонки світу китайська шахістка Хоу Іфань достроково відвоювала титул у львів’янки Марії Музичук. Багатоденний шаховий марафон у Львові завершився рахунком 6:3 на користь претендентки із Китаю.
Ще перед початком зустрічі двобій Марії Музичук та Хоу Іфань порівнювали із матчем львівських «Карпат» і каталонської «Барселони». Мовляв, надто відчутна різниця у рейтингу та класі. Однак впродовж матчу українська чемпіонка неодноразово доводила, що її не варто недооцінювати. І якби не один помилковий хід, можливо, б зуміла залишити королівські повноваження за собою.
Якби не було, українка Марія Музичук вже ввійшла у світову історію шахів як 15-та чемпіонка світу. Їй всього 23, і цілком ймовірно, що вона ще неодноразово побореться за титул шахової королеви, яким володіла трохи менше року. Наразі ж екс-чемпіонка відпочиватиме, нарешті знайде час для зустрічей із родиною та друзями і готуватиметься до нових турнірів.
Про останній день матчу за звання чемпіонки світу з шахів серед жінок – традиційно у нашому матеріалі із Палацу Потоцьких.
У дев’ятій партії Марія Музичук грала чорними фігурами. Її суперниці вистачало внічию завершити гру, аби святкувати перемогу. Перед зустріччю Марічка проникливо подивилась на Хоу Іфань, немов боксер, який міряє поглядом суперника. Цей погляд тривав лише кілька секунд – можливо, Марічка намагалась розгадати слабкі сторони суперниці, а можливо, демонструвала таким чином, що не боїться її. Ще мить і вона відвела погляд - «сицилійська партія», яка до цього жодного разу не з’являлася у матчі, розпочалась.
Через кілька годин Марічка Музичук вийде до журналістів. Вона оголосить про свою поразку. Про поразку у дев’ятій партії і про поразку у матчі загалом. Хоу Іфань, немов і не провела останні тижні за виснажливими поєдинками, прийматиме вітання від рідних, усміхатиметься і вкотре відсилатиме компліменти Львову. Вона здобула те, за чим приїхала, можливо, не так швидко і легко, як хотіла, та все ж.
«Мені дуже сподобався Львів, - розповіла опісля Хоу Іфань, - тим більше, що це був мій перший візит в Україну. Місто дуже гарне не тільки історичною частиною, а й тим, що у центрі дуже свіже повітря і можна скуштувати здорової їжі. Дуже сподобалось, що тут багато шанувальників шахів, які виявили високий інтерес до нашого матчу. Ціную роботу організаторів, вони зробили велику роботу, хоча й у деяких моментах не справилися. Але це ж був перший досвід Львова у проведенні такого турніру, тому організацією я загалом задоволена».
Хоу Іфань нічого не згадала про відпочинок. Дуже скоро вона вирушить на кваліфікаційний турнір до Норвегії. Також влітку шахістка завершує навчання в університеті, тому дописуватиме дипломну роботу. Над тим, куди витратить €120 тис. призових, навіть не думала. Найближчі плани Хоу Іфань пов’язані лише з шахами, хіба що ввечері після завершення турніру дозволить собі трошки посвяткувати зі своєю командою в якомусь із закладів Львова.
Китайська делегація впродовж проведення матчу трималась доволі відсторонено. Сама ж Хоу Іфань, попри милий голос і постійну усмішку, не дозволяла стороннім турбувати себе пустопорожніми теревенями. Шахістка рідко користувалася послугами авто, і часто ходила зі готелю на партії і назад пішки. Незмінним атрибутом Хоу Іфань у ці дні було горнятко із логотипом турніру, в якому вона заварювала власний привезений чай.
Не дивно, що за три тижні, проведені у Львові, Хоу Іфань не вивчила жодного слова українською. Лише на фінальній прес-конференції, коли відповідне запитання пролунало із залу, вона повторила за журналістами українське «дякую!», дивуючись, як легко вимовляти це слово.
У свою чергу, Марічка Музичук не розділяла невимушеної легкості своєї суперниці. Українська шахістка не виглядала розбитою поразкою, однак була доволі втомленою. Здавалося, вона ще досі перебуває за шахівницею і намагається змінити хід партій.
«Я зрозуміла, що одного бажання виграти – не досить. Однак усі ці місяці, що я готувалася, відобразилися на моїй грі, тому у подальшому я буду лише покращувати свої навики. Після матчу дуже хочу відпочити, однак на відпочинок не матиму багато часу – вже наступного місця відбудеться друга серія Гран-прі, де я братиму участь», - прокоментувала Марія Музичук.
За останні тижні ім’я української шахістки з новою силою прогриміло на всю Україну. Завдяки запрошеним гостям про існування Марії Музичук дізнались навіть ті, хто дуже далекий від світу шахів. Це могли бути шанувальники творчості Славка Вакарчука, або ж фани львівських «Карпат», це могли бути люди, які напам'ять знають усі пісні Дзідзя, або ж віддані вболівальники донецького «Шахтаря». Марічка наприкінці вкотре подякувала, що такий важливий для неї поєдинок вдалося провести у Львові – у місті, де навіть у трамваях «вболівали за Музичук».
«Марічка боролася не проти Хоу Іфань, вона боролася проти цілої китайської системи, - резюмує результат матчу міжнародний майстер з шахів Неллі Алексанян. - Хоу Іфань, на відміну від Марії Музичук, не походить із шахової родини. Коли виявився її талант до гри, зокрема, після першого серйозного успіху у 9 років, Федерація шахів Китаю перевезла Іфань із маленького містечка до Пекіну. Далі розвитком і становленням Хоу Іфань як шахістки займалась держава з усіма грандіозними ресурсами, які вона мала. Вона потрапила ще у ту систему, коли чоловіки тренували жінок, і мала можливість вчитись і грати із найсильнішими шахістами своєї країни. У Марії такої можливості не було».
Сім’я Музичук власними силами та ресурсами виховувала доньок-чемпіонок. У порівнянні із китайськими шахістами, які ніколи не турбуються про гроші та можливість поїхати на той чи інший турнір, в українських спортсменів таких можливостей просто нема.
«Однак, незважаючи на це, Марія продемонструвала дуже хорошу гру і в багатьох партіях перехоплювала ініціативу у, здавалося б, непереможної Хоу Іфань. Десь їй не вистачало часу, а в якийсь момент вона може не була дуже впевненою в собі, не могла швидко прийняти рішення, витрачала час, а коли в кінці партії потрібно було добре подумати, вона не встигала зробити правильний хід і втрачала перевагу. Дуже важливо вірити в себе, а це не так просто. Після шостої партії, коли Марічка програла білими із кращої позиції, вона могла ще двічі вигравати. Напевне, їй бракувало десь віри у себе, а десь досвіду», - підсумувала Неллі Алексанян.
Міжнародний гросмейстер Адріан Михальчишин також вважає переломною у грі шосту партію. На його думку, якби Марічка тоді втримала перевагу, рахунок зустрічі міг бути абсолютно іншим.
«Цей матч був дійсно дуже цікавим, і перемога китайської шахістки із рахунком 6:3 не відображає реальних подій протистояння. Однак на шаховому полі, як і на футбольному, не завжди виграє та команда, яка атакує. У Марічки були прекрасні шанси на перемогу, оскільки вона мала відмінну підготовку за дебютами і отримувала чудові позиції. Особливо у 6-8 партіях Марічка була дуже близькою до перемоги», - зазначив Адріан Михальчишин.
За його словами, Хоу Іфань приїхала до Львова із високими очікуваннями і переможним настроєм. Важко сказати, на що вона розраховувала, однак не можна було не побачити впевненості в її очах і поведінці. Проте всередині матчу Марія Музичук створила багато проблем для китайської шахістки, яка мусила рятувати досить складні партії.
«Мені здається, тоді вона змінила свою думку про Марію як про суперницю. Цей матч – це фантастичний урок для Марії Музичук, навіть не урок – університет. Вона зрозуміла, чого можна навчитися у Хоу Іфань, що варто підтягнути самій. Зараз Марія Музичук матиме другу позицію у світовому рейтингу. Це дуже добрий показник для неї. Також це створить своєрідну конкуренцію між самими сестрами Музичук, адже Аня завжди була трохи сильнішою за Марічку. І цілком ймовірно, що сестри Музичук ще зійдуться із Хоу Іфань у битві за шахову корону світу. Головне – засвоїти усі уроки і рухатись далі».
Церемонія закриття матчу за звання чемпіонки світу з шахів відбудеться 17 березня у Палаці Потоцьких. Тоді ж Марія Музичук складе свої повноваження шахової королеви світу і віддасть корону новій-старій чемпіонці – неперевершеній Хоу Іфань.