З початку червня Москва почала обмежувати американцям доступ до 11 GPS станцій, розгорнутих на російській території. Кремль погрожує американцям відтяти навігацію повністю, якщо до 1 вересня не отримає дозвіл на будівництво елементів своєї системи ГЛОНАСС в Сполучених Штатах.
Тим часом Державний департамент і Конгрес США не бажають давати зелене світло ГЛОНАССу, оскільки не довіряють Москві. На думку аналітиків ЦРУ, функціонування російської навігаційної системи в Америці підвищило б точність наведення російських ракет дальнього радіусу дії і могло б використовуватися для прослуховування конфіденційних розмов.
Можна було б закинути Вашингтону, який бажав би , щоб у Росії функціонувала система GPS, але відкидає можливість функціонування системи ГЛОНАСС у себе, подвійні стандарти. Але треба зважити на той момент, що в Росії немає об'єктів, сконструйованих Пентагоном, які б керували станціями GPS. Немає навіть контрольно-моніторингових центрів, які б коригували сателітарні сигнали й могли б гіпотетично використовуватися для прослуховування телефонних розмов. Там є лише так звані референційні станції, які належать науково-дослідній мережі NEDA (North Eurasian Deformation Array).
Головне завдання мережі NEDA полягає в зборі даних геодезичних і геофізичних досліджень для потреб науковців. Її станції у система GPS є чимось на зразок верстових стовпців. Вони посилають сигнали до супутників, які дозволяє точно визначити відстані між точками на карті Росії.
Москва ж намагається створити ГЛОНАСС ще з моменту, коли Сполучені Штати почали створювати свою GPS, тобто з середини 70-х років минулого століття. 1995 року росіянам вдалося вивести на орбіту всі 24 супутників, необхідні для запуску системи в дію. Але, як з’ясувалося, справність цих супутників точно віддзеркалювала стан всієї пострадянської економіки.
Про проект на деякий час забули. І лише глобальні амбіції Володимира Путіна посприяли відродженню проекту ГЛОНАСС.
Але Москві для отримання всіх геодезичних даних з території Сполучених Штатів зовсім не потрібно додаткових станцій управління, за які так бореться Кремль нині. Тож у Вашингтона виникає логічне запитання: навіщо це Росії, окрім як з шпигунською метою?
З іншого боку, всі ці погрози рогозіних та йому подібних не варті виїденого яйця. Росія ніколи не піде на цілковите відімкнення всіх станцій GPS. Адже це передовсім вдарить по російських громадянах, котрим доведеться повикидати з автомобілів свої GPS-навігатори через непотрібність. Ще більше постраждають російські науковці: геодезисти, геофізики, метеорологи тощо, котрі позбудуться доступу до даних NEDA. Найсмішніше, що такий російський демарш серйозно ускладнив би життя навіть російським військовикам.
Тим не менше Росія й далі надуває щоки й продовжує шантажувати США, вказуючи пальцем у бік Китаю. «Ми бачимо великі перспективи співпраці між системою ГЛОНАСС і китайської навігаційною системою, тим більше що наша система більшою мірою орієнтована на північні широти, а китайська система більш південна. Отримавши взаємодоповнюваність, ми зможемо створити великого і могутнього конкурента будь-якій навігаційній системі», – заявив усе той же Дмитро Рогозін. Але хто б то боявся його шантажів.
Ще зовсім недавно Рогозін насміхався зі США (де його після кримських подій визнали персоною non grata), що незабаром американці будуть змушені хіба що будувати величезний трамплін, аби виводити свої кораблі на Міжнародну космічну станцію. Бо нібито Росія їм більше не надаватиме своїх ракет. Але, якби навіть росіяни виконали свою погрозу (що виглядає доволі сумнівним), то NASA вже будує власний космічний корабель Orion, а всі необхідні устаткування вже понад рік відвозить на орбіту приватна фірма SpaceX.