У дрогобицькому костелі Cвятого Варфоломія реставрують черговий вітраж. Цього разу оновлюють елемент, який розташований праворуч у пресвітерії (вівтарній частині). Роботи проводить львівська фахівчиня Марія Шумська-Барвінок. Реставрація передбачає консервацію вітражних секцій, а також реставрацію рам і штукатурення біля гліфів. Про це 17 серпня повідомили в Інституті Polonika.
Як зазначається, вітраж виготовили у Кракові на підприємстві Желенського у 1936 році, найімовірніше, із використанням старіших фрагментів. Велике вітражне вікно поділене на 9 горизонтальних рядів та масверк (готичний декоративний каркасний орнамент зверху). Верхня гостроаркова частина вікна завершується чотирилисником. Останній, дев’ятий ряд містить дві секції з фігурними вітражами, а у восьмому вціліла лише одна. Решта секцій виконані в традиційній свинцевій техніці гомулок у вигляді коричневих кульок з кольоровими трикутниками.
Реставрація костелу у Дрогобичі триває з 2019 року. Тоді в каплиці святої Анни відновили розписи Андрія Солецького XVIII ст. Паралельно з інтерʼєрними роботами Марія Шумська-Барвінок зайнялася відновленням вітражів.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Інститут Polonika розповідає, що костел Успіння Пресвятої Богородиці, Святого Хреста та Святого Варфоломія у Дрогобичі є пізньоготичним храмом, зведеним у першій половині XV ст. Його особливістю є оборонна функція, якої храму додали під час перебудови в середині XVI ст. Його оточили валом, ровом і огорожею, а також звели кілька дерев’яних веж і одну муровану. У XV–XVI ст. храм часто зазнавав руйнувань, а після нового освячення він отримав три назви: Успіння Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, святого Варфоломія та Всіх Апостолів.
фото Марії Шумської-Барвінок
Значні зміни в оздобленні храму відбулися у XVIII ст. Тоді провели його капітальну реконструкцію, а Андрій Солецький з Креховиць розпочав оздоблення всього інтер’єру новою пізньобароковою поліхромією. У 1800 році на місці північних дверей збудували каплицю. На початку XX століття у храмі зʼявилися вітражі за ескізами Яна Матейка, Станіслава Виспянського та Юзефа Мегоффера.
Наступні реставраційно-будівельні роботи відбулися наприкінці XIX та на початку XX століття. З 1902 по 1910 рік з пресвітерію демонтували високий готичний аттик та накрили його похилим дахом, що існує й донині.
Після Другої світової війни костел закрили і облаштували там склад театральних реквізитів. Книги з церковної бібліотеки використовували для опалення приміщення Управління охорони здоров’я, що розташовувалося в ризниці. Як паливо також використовували лави, сповідальні та вівтарі. У 1980 році в костелі відкрили музей релігії та атеїзму, а також розпочали ремонт. У грудні 1989 року костел повернули вірянам, він досі виконує функцію сакральної споруди.