Польський костелик зі села Язлівчик Бродівського району Львівської області вже перевезли у Музей народної архітектури та побуту у Львові (Шевченківський гай). Водночас місце розташування костелу ще не визначили.
Як повідомили у прес-службі Музею, відповідне рішення про перевезення сакральної архітектурної пам’ятки з Язлівчика прийняла 22 жовтня Вчена рада – дорадчий орган, до якого входять працівники Музею, керівництво управління культури Львівської міської ради, етнографи, реставратори, музеєзнавці та інші фахівці музейної справи.
За перевезення костелу з Язлівчика віддали голоси шість представників Вченої ради (більшість). Проте музейники виступили проти такого рішення: жоден з представників Музею не проголосував позитивно (4 проти, 5 утрималося).
«Це (рішення про перевезення костелу, - ред.) є наслідком незваженої політики спеціалістів, які займалися погодженнями цього питання з польської і української сторони. Стався прикрий прецедент, коли без залучення фахівців Музею було вирішено перевезти об’єкт великої дерев’яної архітектури на його територію. Ми стали заручниками ситуації, коли Музей ставлять перед фактом», - йдеться в повідомленні музейників.
Додамо, що по даному питанні доповідали начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко та головний архітектор Музею Ігор Цимбровський.
Серед аргументів недоцільності перевезення та встановлення на території Музею польського костелику є: суперечність архітектури костелика генеральному плану забудови Музею; зруйнованість будівлі на 60-80% (як наслідок, це буде не реставрація, а реконструкція); експозиція музею формується з експонатів 18-19 століття, а даний костел – з 1933р.; костелик збудований у стилі, який виник на початку 20 століття і запроектований професійним архітектором (відтак, він не є типовим музейним об’єктом народної архітектури); у дослідженнях, маркуванні, розбиранні костелика не брали участь спеціалісти Музею; польською стороною не передбачено (на даний час на представлено) земельні, фундаментні та проектні роботи з перевезення та музеєфікації костелика.
Серед аргументів на користь: порятунок костелика від остаточної руйнації; поповнення експозиції Музею, що дасть змогу привабити додаткових туристів; формування дружніх стосунків з польською стороною та реалізація спільних проектів у майбутньому, йдеться у повідомленні музейників.
Раніше занепокоєння з приводу переміщення костелу висловили представники Українського товариства охорони пам'яток історії і культури та члени ICOMOS.