6 липня на ZAXID.NET відбувся чат з міським головою Львова Андрієм Садовим, на якому він відповів на запитання читачів. У цьому блоці опубліковано відповіді на питання, пов’язані з політикою, економікою, питання забудови, землі та нерухомості, а також персональні звернення до мера.
ПОЛІТИКА
Які у вас зараз стосунки з міським головою Винник, бо у нього теж така ситуація зі «Свободою», як у вас? Господарка Винник у важкому стані, а депутати тільки й ділять майно і землю?
У мене відбулася робоча зустріч з ним два тижні тому. Там надзвичайно складна ситуація. Три місяці тому депутати розпустили виконавчий комітет. Сьогодні дуже багато рішень не приймаються . Це свого роду патова ситуація. Звичайно, ми будемо помагати Винникам в юридичному плані також, тому що депутати несуть відповідальність за функціонування міста. А вони хочуть перекинути відповідальність на виконавчі органи влади, а з іншої сторони створювати проблеми виконавчим органам влади. Тобто депутати хотіли б і рейтинг збільшити, збільшуючи протестність населення, і водночас не нести відповідальність, але сьогодні люди мудрі. Вони все бачать, вони адекватно відреагують на наступних виборах і дадуть свою оцінку.
Кого вважаєте своїм основним конкурентом на наступних виборах мера?
Тільки ті вибори закінчилися. Головним опонентом був Писарчук. Про наступні вибори я ще не думав.
Скажіть, будь ласка, чи планує мерія з нагоди 100-річчя проголошення ЗУНР, суверенної держави галицьких українців, вшанувати пам’ять вояків УГА, що полягли в боях проти польських загарбників? Наприклад, чи існує проект розбудови на Замковій Горі чи на Личакові величезного меморіального комплексу полеглим стрільцям УСС та УГА із центральною фігурою Діви Марії-Матері України?
Це – дуже важливе запитання. Потрібно гідно вшановувати тих людей, які віддавали своє життя за волю нашої держави. Звичайно, кожен ювілей у Львові святкують особливо, з пошаною. Коли мова йде про будівництво нових комплексів, то їх потрібно будувати так, щоб це було грамотно і з точки зору архітектури, і з точки зору вшанування, щоб через 10-15 років не треба було робити ремонт.
В 90-х роках в нас спонтанно було дуже багато цікавих ідей по розбудові тих чи інших меморіальних комплексів. На превеликий жаль, на сьогодні треба інвестувати кошти, щоб ці речі поправляти.
Але наголошую, що кожен ювілей у Львові завжди був і буде гідно вшанований.
Dobryj den! Odważę się zadać pytanie po polsku, gdyż wiem, że Pan Mer mówi w moim języku. Panie Andriju, czy istnieje szansa na zaprzestanie plucia ofiarom ukraińskich naconalistów w twarz i zburzenie pomnika ludobójcy Stepana Bandery we Lwowie? Psychopaci spod znaku OUN-UPA mordowali także Ukraińców więc pytanie nie jest złośliwe i całkiem poważne. Najwyższa pora dojrzeć, Ukraina ma już prawie 21 lat!
Сьогодні ми маємо багато архівних документів про те, що вояки НКВД перевдягалися в форму вояків УПА і чинили безчинства над польським населенням. Це – історичний факт. Треба про це знати. Якщо говорити про пам’ятники, то кожна країна має своїх героїв. Комусь це подобається, комусь це не подобається. Я не хочу ставити під сумнів героїзм тих чи інших поляків, німців, французів, американців, англійців… Я би хотів, щоб так само з пошаною ставилися до наших українців, які віддали своє життя за українську державу.
Вам хорошо известно, что украинский национализм имеет фашистское прошлое с расистскими, ксенофобскими, антисемитскими и др. свойствами. Тем не менее Вы не постеснялись в Вашем городе назвать улицы, площади, а также построить памятники в честь главных его пропонентов. На ток- шоу у Саввика Шустера, вы назвали нацистских преступников Бандеру, Шухевича, Стецька и др, осужденных Нюрнбергским Трибуналом, который и ныне остается в силе - Вашими героями. Немецкие журналисты неоднократно пытались объяснить Вам, что Ваши "герои" - были прихвостнями немецкого национал- социализма и фашизма, которому они ревностно служили, а Вы, господин Садовой, с присущим Вам апломбом, отказали им в интервью. Неужели Вы думаете, что это пойдет на пользу Вашей и Вашего города репутации? Может Львов передумает и откажется от своего фашистского прошлого и станет цивилизованным на все 100%.
У Львові проживають громадяни різних національностей, різних віросповідань. Ми маємо дуже складну історію. Структура населення міста за останніх 70 років змінилася на 90%: людей розстрілювали, мордували. Хто зміг – виїхав, втік. Це – наша історія. Вона – надзвичайно важка. Але це – наша історія, і ми повинні її поважати. На своїй історії ми будуємо свій завтрашній день.
Чи підтримуєте ви заклик львів’ян оголосити бойкот ринку «Південний»? Адже Писарчук (народний депутат від Партії регіонів – ред. ) один із тих, хто підтримав мовний законопроект.
Питання мови – це надзвичайно важлива тема. Я думаю, ця авантюра, яку пробували депутати зробити у Верховній Раді з порушенням регламенту - проголосувати за якийсь незрозумілий закон, не пройде. Але вона повинна нас всіх об’єднати. Ми повинні більшу увагу звертати на мову і розуміти, що це є наш форпост. Що мова – це святе. А відношення львів’ян до тих чи інших депутатів парламенту можна виражати. Єдине тільки прохання, щоб це не суперечило чинному законодавству України.
ЕКОНОМІКА
Скільки місто має боргів і хто понесе відповідальність за їх несплату?
Жодної несплати на сьогодні в нас нема. Ми маємо на сьогодні по облігаціях суму приблизно 198 млн грн, яку маємо заплатити. 50 млн ми сплачуємо в кінці липня, а 42 млн ми сплачуємо в грудні 2012 року. Й інша сума в нас йде на сплачення 2014 року. Місто чітко виконує свої зобов’язання. На прикладі тих коштів, я хочу, щоб люди зрозуміли, в чому суть. В 2007 році ми позичили у банків 92 млн. Ці кошти були позичені під 9,5%. Тоді курс долара був 4,5 грн. Фактично, ми тоді позичили 20 млн доларів. Що ми маємо сьогодні? Що таке сьогодні 92 млн. Це є 11-12 млн доларів. При цьому, що тоді вартість робіт і зарплати була значно нижчою. Ми за ці кошти маємо один великий плюс. Ми взяли одну суму, а віддаємо вдвічі менше. Це вигідно. Дуже вигідно. Міста у всьому світі беруть позики, тому що містам дають позики під найменші відсотки. І, наприклад, сьогодні ми коли беремо кошти Європейського банку, ми маємо відсоткову ставку значно нижчу, ніж Україна імітує облігації на внутрішньому ринку. Тому це вигідно, треба позики брати, але зробити це мудро і збалансовано. Що ми і робимо. Багато є нарікань, тому що політики, особливо перед виборами, намагаються розказувати різні страшилки, не маючи поняття у фінансах і у функціонуванні міста.
Як виконується у 2012 році міська програма підтримки малого підприємництва? Які цікаві нові підприємства створено у Львові? Які шанси і можливості має малий бізнес для розвитку у м.Львові?
На превеликий жаль, цю програму фактично не фінансує депутатський корпус. Під час підготовки до Євро ми впровадили велику програму «Привітного міста». Були проведені десятки, сотні тренінгів, навчань з бізнесом сфери обслуговування. Це дало свій дуже великий ефект. Гості, які були у Львові, були враженні якістю обслуговування в наших закладах громадського обслуговування, взагалі самою атмосферою в місті. Звичайно, хотілося б щоб депутатський корпус більше виділяв коштів на реалізацію такої програми. Бо на сьогодні те, що робиться, це як правило є грантові кошти. Активно працює департамент економіки, активно працює Інститут міста, я попрошу їх дати більш розширену інформацію, щоб можна було на цю тему продебатувати. Тому що підприємці, які створюють продукт і робочі місця, - це люди, які годують сім’ї, десятки сімей, то їм треба максимально допомагати. Може, ми разом із журналістами зможемо більше уваги приділити цьому, щоби ми в бюджеті на 2013 рік більше коштів могли виділити на реалізацію такої програми.
+ Розширена відповідь від Інституту міста і департаменту економіки:
Велика робота проведена по належній підготовці до проведення ЄВРО 2012, зокрема, з представниками ресторанного та готельного бізнесу, таксомоторними перевізниками. Проведено моніторинг дотримання стандартних послуг у 439 закладах ресторанного господарства, 54 готелях, 35 хостелах, 8 операторах АЗС. Найкращих відзначено програмою «Привітне місто»: 169 закладів ресторанного господарства, 31 готель, 10 хостелів, 5 служб таксі, 4 мережі АЗС.
Так для підприємців-початківців, підприємців, які розвивають бізнес продовжуються проводитись безкоштовні тренінги «Вчимося бізнесу». У 2012р. проведено 11 тренінгів для 112 учасників.
Постійна підтримка заходів з популяризації робітничих професій, зокрема сприяння у проведенні: Чемпіонату Заходу з перукарського мистецтва, Ярмарку кар’єри для молоді та Ярмарку вакансій для IT-сфери.
На сьогодні ведеться підготовка щодо проведення п’ятої виставки-ярмарки «Львівський товаровиробник» (4-7 жовтня 2012р.), до участі в якій запрошуються всі товаровиробники Львова.
У першому півріччі 2012р. розпочав роботу великий торгівельно-розважальний центр на вул. Б. Хмельницького, 212. Реалізується проект по створенню Львівського центру інновацій, що матиме на меті сприяти розробці та реалізації львівськими науковцями інноваційних проектів.
Досить перспективною для малого бізнесу залишаються туристична сфера: відкриття невеликих тематичних кав’ярень, хостелів, міні-готелів, надання нових видів супутніх послуг. Багато можливостей для малого підприємництва є в сфері інформаційних технологій, наданні поліграфічних послуг та нових видів послуг (виготовлення товарів за індивідуальним замовленням тощо)
Покращено та спрощено процедури отримання дозвільно-погоджувальних документів. Функціонують «Дозвільний офіс» та Центрах обслуговування мешканців.
Скажіть, чи відала держава Львову гроші за ремонт доріг?
Ще ні.
Чому порядок оформлення права власності на квартири, збудовані в новобудовах, який встановлений Рішенням ЛМР №114 від 27.02.2009р., не відповідає чинному законодавству?
Хотів би пана Василя запросити до керівника юридичного управління. Якщо він аргументовано доведе, що можна кількість тих процедур зменшити, то ми зробимо це негайно, тому що наші процедури чітко регламентовані чинним законодавством.
У Львові є кілька вузів, які готують спеціалістів різних напрямів. Але Львів підтримує лише розвиток двох – туризм та ІТ. Чому не розвиваються інші напрями? Створюється ситуація, коли спеціалістів туризму та ІТ запрошують з інших міст. А львів’яни, отримавши освіту і місті, мають шукати роботу за межами міста з подальшим переселенням?
Ми підтримуємо всі галузі – і харчову промисловість, і легку, і машинобудування. Коли говоримо про туризм і ІТ, говоримо про ті галузі, від яких раніше місто взагалі нічого не отримувало, бо це нові індустрії, які можуть місто вивести в лідери. Ми ніколи не будемо лідерами в світі з легкої чи харчової промисловості. Все одно Китай нас випередить. А от в ринку ІТ ми можемо мати серйозне лідерство в світі. З туризму ми можемо мати дуже серйозні доходи. Мова йде про сотні мільйонів. Але для цього потрібна важка праця. Плюс туризм за собою тягне інвестиції. Коли людина приїжджає в місто, в неї виникає бажання, чому б тут не зробити якийсь бізнес, щось тут не купити. Це дуже складний процес. Але, наскільки я знаю, спілкуючись з мерами багатьох міст, чи це є Мюнхен, чи це Рим, чи це є Варшава, всі вони мріють, щоб в їхніх містах активно розвивався туризм та ІТ. А ми до всіх галузей підходимо збалансовано. Стосовно освіти, на превеликий жаль, та освіта, яку сьогодні надають львівські виші, потребує дуже серйозного вдосконалення, враховуючи конкуренцію на ринках. Але це вже зовсім окрема тема. Це, насправді, дуже глибоке запитання. Я знаю багатьох дітей, які навчалися у Львові, а потім здобували другу освіту закордоном, то вони розказують не просто про кардинальну різницю, про різницю в 100 тисяч відсотків по підходах, по методології. Ми дуже часто гордимося, що в нас така хороша освіта, а давайте підемо в глибину.
Яку кількість робочих місць планується створити найближчими роками? Цього року й наступного? І все вказує на те, що кілька десятків новостворених робочих місць компанії Нестле не можуть забезпечити роботою мешканців Львова і навколишніх сіл?
На сьогодні треба підтримувати кожне виробництво, яке є у Львові. Бо якщо на кожному виробництві хоча би на 10-15% буде збільшено кількості робочих місць, це буде дуже великий позитив. Ця філософія великих нових інвестицій, яку раніше озвучували… На сьогодні, враховуючи політичну ситуацію, ніхто сильно в Україну не піде. Львів не є окремою країною, тому ми є заручниками процесів. А от підтримувати кожного підприємця, який має сьогодні бізнес у Львові, – це наш обов’язок. І дати йому можливість створити нові робочі місця. Таким шляхом ми сьогодні рухаємося, і так ми зорієнтовуємо департамент економічної політики, районні адміністрації. Чим можемо - мусимо помогти, тому що люди створюють роботи, люди годують сім’ї, сплачують податки і наш обов’язок їм помагати і їх обслуговувати.
Чи маєте ви якісь пропозиції, напрацювання щодо легалізації заробітної плати хоча б у туристичній галузі, яка є пріоритетною в місті?
Місто витрачає дуже великі зусилля і енергію для промоції, для залучення туристів. А багато бізнесменів мінімізують видатки, і можуть за рік створити 2-3 нові ресторани. Вони задоволені. А коли до них звертаєшся, щоб також долучись до промоції міста, - а мені не треба. Тобто вони займають таку позицію, що хтось за них має щось зробити. Тому, звичайно, ми будемо і дальше проводити роботу з легалізації зарплатні, щоб людина, яка працює, потім мала гарантію пенсій. Бо зарплата, яку виплачують у конвертах, шкодить нам всім. Але, з іншого боку, подивимося на оподаткування, яке є зараз є в Україні, якщо люди будуть працювати легально, то вони не те що не будуть заробляти, вони з хати ще будуть гроші приносити, я маю на увазі власників фірм, які все це організовують. Тому це зачароване коло. І тут треба на державному рівні максимально спростити систему податків, систему відношення до бізнесу, тоді це буде можливо. А сьогодні ми просто знаємо, от є у Львові центральна частина, інші. Ти дивишся, розрахунки знаєш, от є готель «Леополіс», там зарплати виплачують легально, там середня зарплата 2,5 тис. грн. Є поруч кафе, де зарплата є тисяча з чимось гривень. Звичайно, що люди отримують зарплату в конвертах. Тому поступово ми кожного місяця цю суму білої готівки збільшуємо.
ПИТАННЯ ЗАБУДОВИ, ЗЕМЛІ ТА НЕРУХОМОСТІ
Яка доля планів виселення військової частини на вул. Стрийській та розбудови там адмінцентру?
Ніяких планів не потрібно. Там стоїть десантний полк, він потрібний, і враховуючи, що ми маємо можливість забудовувати території поблизу стадіону, нового летовища, то ця територія (де десантний полк – ред.) не передбачається під іншу забудову. Хтось має охороняти місто. Це той полк, який залишився дієздатним. Ми маємо десантний полк, Академію сухопутних військ, на мою думку, цього не достатньо.
Чи є якісь реальні плани по забудові території навколо нового стадіону?
Є конкретні пропозиції, які розробили західні компанії, ці пропозиції аналізує Департамент містобудування, і кінцевий варіант – це буде постанова КМУ щодо розбудови даної території, враховуючи амбітний проект – Олімпійських ігор 2022 року.
Яка доля території колишнього «Львівського мехсклозаводу», на якій колись були плани збудувати житловий комплекс?
Були такі плани 2008 року. Економічна ситуація внесла корективи. Сьогодні орендар не має можливості реалізовувати цей проект.
Чи є плани почерговості забудови захаращених територій та пустирів, чи це все забудовується хаотично?
Немає жодної хаотичної забудови. Є генплан міста, якого мають дотримуватися забудовники. Інші проблеми, що у нас забудовники порушують правила, певні багатії думають, що вони домовляться. Ні з ким вони не домовляться. Генеральний план міста буде виконуватись, я зроблю для цього все необхідне. Тому, якщо цікавить певна територія, можна звернутись в департамент містобудування і побачити, що там заплановано зводити.
У місті є справжня проблема з великою кількістю каналізаційних люків, що просіли (а таких майже 50%). Як планується вирішувати це питання?
Є одна проблема – це крадіжки. І тут потрібна допомога правоохоронців. Наступне питання: інвестування коштів в модернізацію наших систем. На це потрібні гроші. На сьогодні та чи інша робота що у Львові, що у Варшаві чи Ризі вартує ту саму ціну. А рівень доходів, який є у Львові, значно менший. А ми хочемо, щоб у нас було краще, ніж там (за кордоном – ред.). Якщо влада погодилася не обдирати міста, як липки, а залишати їм половину тих коштів, які міста заробляють, то ми мали б і комфорт та інше. А ми залишаємося, як каса виплати заробітної плати бюджетникам, всі інші кошти держава вилучає від нас. «Львівводоканал», який мав б витрачати кошти на розвиток, таких коштів не має, тому левова частка коштів, які підприємство збирає з мешканців за послуги, йдуть на оплату за електроенергію.
Чи планується у Львові будівництво крематорію?
Це не є найбільш важливе питання функціонування міста Львова.
Яка доля чекає на колишній спорткомплекс «Спартак» на вулиці Мазепи, чи будуть відновлені басейни на його території? Колись це було популярним місцем відпочинку.
Це питання я би переадресував в Львівську облраду. Тому що вони провели інвестиційний конкурс на забудову цієї території, маючи у власності ті чи інші будівлі, які вони продавали. І треба спитати, тому що на сьогоднішні, наскільки я пригадую, цей комплекс вже мав би бути відновленим. Ви журналісти також долучіться. Підніміть. Це було 2009 року. Був проведений великий інвестиційний конкурс. На сьогодні є депутатський корпус повністю організований і можна їх спитати, як вони контролюють виконання тих чи інших речей.
Про автобазар на Перфецького, яка з ним ситуація? Наскільки відомо, було рішення про перенесення, яке досі не виконано?
Це питання дебатується. З одного боку є велика незручність для мешканців. З іншого – є місце, яке знає дуже багато автомобілістів, які туди приходять. Тому я прихильник ці питання вирішувати не нахрапом, а методом діалогової дискусії, щоби ми поважали один одного.
Чи можливо отримати дозвіл на встановлення білбордів без дачі хабара міським чиновникам? Якщо ринок Південний стоїть на міській землі без законних підстав, без належних погоджень, чи має він право розміщувати на території цього ринку білборди і відповідно сплачувати кошти в законному порядку?
Питання зовнішньої реклами в нас вирішує адміністративно-технічне управління. Керує тим управлінням Інна Свистун. Це є чесна, порядна людина. Якщо ви маєте факти хабарництва в цій галузі, будь ласка інформуйте мене, є номер телефону до мене в приймальню. Зателефонуйте, прийдіть, розкажіть, і я з радістю вас вислухаю. Якщо ці факти будуть доведені, люди працювати в місті не будуть. Якщо говорити про ринок «Південний», там насправді є дуже багато речей, які не відповідають чинному законодавству України. Тому я думаю, що з часом це питання вирішиться само собою.
Коли Сихів перестане бути справжнім шанхаєм, коли нарешті почнуть будувати багатоповерхові гаражі з відповідною інфраструктурою?
Коли рівень життя підвищиться. Коли люди сьогодні на межі виживання будувати багатоповерхові паркінги, тому що їхнє будівництво дороге, і там паркувати машину буде в кілька разів дорожче, ніж сьогодні. Насправді рівень життя визначає сьогоднішню ситуацію. Зачароване коло.
Чи не запланована розбудова великого центру з кінотеатром, ковзанкою на зразок «Кінг Кросу», лише в районі Топольної? Чи матимемо ми такий потужний комплекс на іншому кінці міста і чи є на таке надія?
Пропозиції поки що від інвесторів не надходило.
Чи приходили до Львова інвестори з наміром збудувати парк розваг, такий як Діснейленд? І коли такий парк розваг міг би бути збудований?
До речі, європейський «Діснейленд» є збитковим проектом. Є Європа-Парк біля міста Фрайбурга. Але там в радіусі 100 км живе близько 20 млн людей – німці, швейцарці, французи, рівень зарплати яких набагато більший. Тому будівництво такого парку у Львові є дуже складним економічно. Хороші атракціони коштують однаково і для України, і для Франції, і для Швейцарії. Але вартість квитка… Ми ж не можемо платити якісь ціни занадто великі. Ми ведемо переговори, по можливості, можливо створення невеликого такого парку. Але на сьогодні ці переговори ще не завершені.
Скажіть, чи можливо в сихівському лісі зробити зоопарк?
Все можливо. Сьогодні в світі, коли літають космічні ракети, все можливо. Ідея приведення цього парку до пуття є. Закінчимо з наявними парками, які в нас раніше були лісопосадками, зараз ми їх робимо парками. Тоді перейдемо до Сихова, де справді з тої лісопосадки можна зробити хороший парк.
Чи є в плані міста розбудова великого торгівельного центру з кінотеатром, ковзанкою, гіпермаркетом типу "Ашан" тощо в районі Топольна?
Пропозицій від інвесторів на будівництво розважальних торгівельних комплексів в цьому районі до міста не надходило. Насправді, торгові комплекси, як «Ашан», потребують значної території. У цьому районі щільна забудова і єдине цікаве, з точки зору інвестора, місце – це старий спортивний комплекс. Його можна було б пропонувати і як майданчик для Олімпіади 2022 року.
Питання щодо колишнього театру ЗахОКу на Городоцький, 36?
Це є новий театр, він має ряд своїх проблем. Я думаю, що ця проблема передусім не фінансова, є проблема, щоб творчий колектив краще себе зрозумів. Краще бачив своє майбутнє. Звичайно, ми цей театр не будемо кидати напризволяще. Будемо допомагати, і я проведу зустріч з творчим колективом цього театру, щоб самому краще зрозуміти всі плюси і мінуси.
Чи не є блюзнірством, на ваш погляд, те, що на площі Петрушевича просто перед каменем, на якому написано «Тут буде встановлений пам’ятник ЗУНР» підлеглі Ваші дали дозвіл на встановлення літнього бару з розпиттям спиртних напоїв, а поруч – біотуалет?
У 90-х роках було встановлено дуже багато каменів з написом, що тут буде встановлений пам’ятник. Встановлення пам’ятника – коштує дуже великих грошей. Тому ми підходимо дуже обережно до таких речей. Якщо би були охочі такий пам’ятник спорудити, ми би, звичайно, підтримали. Стосовно розташування майданчиків, які там є, я дам вказівку перевірити законність їхнього встановлення. Якщо будуть сумніви, чи буде порушене законодавство, будемо звертатися в суд стосовно припинення їхньої діяльності.
Від редакції:
Личаківською районною адміністрацією проведено обстеження відкритого літнього майданчика на пл.Петрушевича на предмет наявності дозвільних документів. Керівником ПП ВКФ "Альтернат" представлено договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою та погоджений управлінням архітектури проект відкритого літнього майданчика.
Враховуючи скарги мешканців департаментом економічної політики скеровано листа на постійну комісію архітектури, містобудування та охорони історичного середовища з проханням винести на розгляд комісії з визначення орендаря конструктивних елементів благоустрою для розміщення літніх майданчиків без прив’язки до стаціонарних об’єктів ресторанного господарства у м.Львові питання доцільності подальшого функціонування зазначеного літнього майданчика. Окрім того скеровано листа в департамент містобудування щодо розгляду питання про скасування погодження проекту відкритого літнього майданчика без прив’язки до стаціонарного об’єкту ресторанного господарства на пл.Петрушевича.
Згідно з чинним Земельним кодексом України, кожен має право на отримання 10 арів землі. Як отримати у Львові належну землю? Чи є випадки за вашу каденцію виділення землі у Львові, згідно з цією нормою земельного кодексу.
Місто Львів – це дуже компактне місто, і на кожного мешканця тут припадає дуже невелика кількість землі. Якщо в нас є адекватні земельні ділянки під індивідуальну забудову, ми їх сьогодні виставляємо на аукціон. Щоб поповнити коштами бюджет міста Львова. Випадків закріплення невеликих ділянок за приватними особами за час мого керування є одиниці. Вони стосуються, як правило, певних категорій населення. Наприклад, коли народилося одночасно четверо дітей, то мешканець міста Львова отримав ділянку під забудову. Також отримав, наприклад, учасник бойових дій в Афганістані, який має для цього підстави. Тобто це персоніфіковані випадки, вони проходять жорстке сито, і кінцеве рішення приймається в сесійній залі, голосує 90 депутатів і міський голова. Тому таких випадків у нас в тисячі разів менше, ніж у Києві чи інших містах, де на цьому робиться велика корупція. Ми до цього підходимо дуже персоніфіковано. Тому, якщо є вільна ділянка, ми пробуємо її продати на аукціоні, і сьогодні за це можна виручати достатньо серйозні кошти.
Чи є якийсь прогрес у проект ІТ-центру на вул.Ряшівській, який був заявлений міським керівництвом як пріоритетний? Які головні труднощі виникають на шляху його реалізації?
Трудність у тому, що наше законодавство стосовно питань приватно-публічного партнерства красиво виглядає на папері, а коли його впроваджувати в життя, є дуже багато підводних каменів. Сьогодні вносяться певні зміни в цей законопроект, тому будівництво ІТ комплексу є для нас пріоритетом. Компанія TPF, яка є партнером міста в даному проекті, і дальше продовжує це питання опрацьовувати. Тому я вірю, що такий комплекс там буде збудований.
Коли нарешті відомчий будинок ДП Лорта по вулиці Виговського 72, перейде на баланс міста і що робиться для цього з Вашої сторони? Це питання для мешканців актуальне з 1997 року, адже нам набридло терпіти свавілля ЖЕКу даного підприємства (з моменту здачі будинку у 1996 році по теперішню дату - жодного разу не білили стіни у під'їздах, не говорячи про все інше).
Це питання давно перебуває на моніторингу. У власності ДП «Лорта» перебуває 2 будинки і 3 гуртожитки, їх всіх повинні передати місту. Є ухвала міської ради про передачу цих будинків у комунальну власність. На останній нараді з цього приводу було вирішено, що ДП «Лорта» передасть будинки місту через 4 місяці. Міська рада готова їх прийняти. Скоро ці 4 місяці пройдуть, але ДП «Лорта», вочевидь, не хоче передавати будинки у комунальну власність.
ОСОБИСТІ ЗВЕРНЕННЯ І ПИТАННЯ
Допоможіть Народній артистці України Ларисі Кадировій з отриманням помешкання у Львові.
Не говоримо ні. Не говоримо так. Дам доручення, щоб її звернення розглянули, але виключно на основі чинного законодавства України.
Від редакції: департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР на запитання про виділення житла Лариcі Кадировій:
Лариса Кадирова – Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії, театральної премії імені Марії Заньковецької. У період 1963 – 1992 років була актрисою Львівського українського драматичного театру ім. М.Заньковецької.
З 1992 року – провідна актриса Київського українського драматичного театру ім. І.Франка. Працює та проживає у м. Києві.
У відповідності до вимог чинного житлового законодавства поліпшення житлових умов громадян здійснюється за місцем перебування на квартирному обліку в порядку черговості, з врахуванням наявної пільги.
На жаль, оскільки, п. Кадирова у м. Львові не зареєстрована, вона не може перебувати на черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Надати їй житло з лімітів міської ради нема підстав.
Питання щодо самовільної добудови на вулиці Каліча Гора 14.
Мер сказав, що відправить комісію у складі начальника департаменту містобудування Львівської міської ради Андрія Павліва, керівника району Ірину Маруняк, представника юридичного управління, щоб вони в понеділок-вівторок це питання вивчили і на середу через ZAXID.NET можна було дати об’єктивну, фахову відповідь.
Від редакції: Як розповіла голова Галицької районної адміністрації Ірина Маруняк, кілька разів на місце виїжджала робоча група. Учора відбулася нарада за участю обох сторін – мешканців та представників району на чолі з головою райадміністрації. Самі п. Кошуленки запропонували варіант вирішення цього питання – частковий демонтаж самобудови (веранди) та інші моменти, щоб вони були враховані при узаконенні самобудови відповідними службами. П. Басараб попросив тиждень на обговорення цієї пропозиції зі своєю родиною. Якщо п. Басараб не прийме пропозицію п. Кошуленків, питання вирішуватиметься в рамках чинного законодавства, буде поновлюватись виконавче провадження про демонтаж добудови.
Питання про ремонт електричної підстанції. Там дуже воно точкове. Зверталася до «Самопомочі» з проханням вирішити питання підстанції в районі Промислової.
Це питання скеровано на керівника району та в департамент. Доручимо це Володимиру Сергійовичу Шевчуку, заступнику з інфраструктури. Він в понеділок-вівторок в цьому питанні розбереться.
+ відповідь від Володимира Шевчука:
Ремонт на підстанції вже проводиться. Минулої суботи там вирівняли парапети та посмолили дах. Ще залишилось вирівняти стіни та покрити їх штукатуркою. Ці роботи будуть проводитись найближчим часом.
Мешканці Личаківської, 161 звертаються до вас з тим, що там є будинок типу «люкс» на видному місці, але номера там немає, брама заблокована, він у жахливому стані.
Я даю доручення керівнику району це питання опрацювати і в середу мені дадуть відповідь.
Від редакції:
Минулого тижня номерна таблиця на будинку №161 на вул. Личаківській була встановлена. Також буде погоджено відкриття брами, тому що люди зараз ходять через чорний хід. Оскільки вул. Личаківська – магістральна, то раніше мешканці зголосились закрити вхідну браму. Як розповів голова Личаківської районної адміністрації Іван Лозинський, проведена зустріч з мешканцями, щоб вони самі вирішили, відкривати браму, чи ні.
Прошу виплатити належну мені заробітну плату за час вимушених прогулів у 2010-2012 рр., що заборгувала мені Львівська міська рада
Знаєте, коли чиновника звільнили з роботи, а він не хоче, щоб його звільняли, хоче працювати, і вважає, що цей час, впродовж якого він був звільнений – це «вимушений прогул»… Дане питання перебуває в суді. Я думаю, що суд прийме законне рішення.
Питання про подачу води в гуртожиток на вулиці Підголоско. Там є проблема подачі холодної і гарячої води. І ще – про відключення води в Сихівському районі міста.
Якщо ми говоримо про перший випадок, це мережі, які належать відомству. І давайте ми з керівниками цього відомства попрацюємо, щоб вони все-таки дбали про комфорт мешканців. Якщо говорите про те чи інше відключення, інформуйте мене конкретно, де є проблема, і керівник водоканалу особисто виїде і розбереться.
Відповіді на питання, пов'язані з новою транспортною схемою, читайте у першій частині чату.
Відповіді на питання, пов'язаніз ремонтами у Львові та благоустроєм міста, читайте у другій частині чату.