За словами голови робочої групи з питань мовного законодавства Леоніда Кравчука, не може обласна, районна чи міська рада приймати рішення, яке визначає концептуальну сутність, характер і зміст в цілому мови як такої, а в даному разі регіональної. Після внесення змін до "мовного" закону, які пропонує відповідна робоча група, рішення регіональних рад щодо введення регіональних мов перестають діяти.
"У мовному законі не значиться, як, хто і за яких умов приймаються рішення щодо регіональних мов. Там сказано, що, коли в регіоні більше 10% громадян, які володіють регіональною мовою, то це є підставою для запровадження регіональної мови. Але на яких документах базуються такі данні, чи це опитування, чи це статистика, чи це перепис населення, - там чітко не визначено", – зазначив Кравчук у коментарі УНН.
За словами Л.Кравчука, не може обласна, районна чи міська рада приймати рішення, яке визначає концептуальну сутність, характер і зміст в цілому мови як такої, а в даному разі регіональної. "Просто посилання на документ – це ще не означає, що документ введений. Введення документу в дію має бути здійснено лише документом, який може прийняти той орган, який визначає зміст і характер внутрішньої політики держави. Тобто Верховна Рада", – пояснив він.
Голова робочої комісії наголосив, що це питання є принциповим – питання внутрішньої політики за Конституцією визначає Верховна Рада. "А що стосується місцевих рад, то вони не уповноважені Конституцією формувати внутрішню політику держави", – зауважив він.
"Після внесення змін до "мовного" закону, рішення обласних рад (щодо введення регіональних мов – ред.) перестають діяти", – резюмував Л.Кравчук.
Як інформував ZAXID.NET, Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент України Віктор Янукович підписав його, Закон набув чинності закон 10 серпня. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
Цей документ викликав протести опозиційних політиків, інтелігенції та простих громадян. Після цього була створена робоча група з доопрацювання «мовного закону», яку очолила Богатирьова. До складу групи увійшли 42 учасники, які розділилися на дві підгрупи - під керівництвом екс-президента Леоніда Кравчука та ректора Київського національного університету ім. Шевченка Леоніда Губерського.
Група схвалила законопроект про зміни до скандального закону про засади мовної політики і затвердила проект концепції програми розвитку української мови. Як повідомила керівник групи, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань - міністр охорони здоров´я Раїса Богатирьова, документ вже передано на розгляд до Кабміну.
Крім того, за її словами, робоча група затвердила проект концепції Державної національно-культурної програми всебічного розвитку і функціонування української мови. Найближчим часом, зазначила Богатирьова, цей документ також буде передано на узгодження до Мін’юсту, а потім винесено на засідання Кабінету міністрів для затвердження.