25 років тому, коли починалася фінальна боротьба за незалежність, мені було 20 років. Тоді я хотів, аби моя держава стала такою ж сильною і впливовою як Франція чи Німеччина. В той час навіть порівнювали економічний потенціал України з потенціалом цих країн. Минуло 25 років. Ми не стали ані другою Францією, ані другою Німеччиною, ані навіть другою Польщею.
Якою б я хотів бачити Україну майбутнього?
1. Справедливою. Де кожен отримує те, на що заслуговує. Корупціонер - буцегарню. Працівник - достойну запрлатню, а пенсіонер - не голодну, а забезпечену старість. Чи можливо це? Цілком.
2. Економічно розвиненою. Ми - унікальна нація. Ми вміємо практично все - будувати, винаходити, розвивати проекти. Українці - працьовита нація. Але її треба організувати. Дати роботу, не заважати розвитку бізнесу, підтримати ініціативи. Якщо цього не може влада зробити, треба організовуватись самим. Не може країна з таким розумовим потенціалом бути бідною.
3. З відповідальною владою. Владу потрібно частіше переобирати, садити до буцегарень. Тільки у такий спосіб її можна її змінити. Владу слід привчити працювати на людей, а не власну кишеню.
4. Зі здоровою нацією. Здоров'я нації і може стати тією національною ідеєю, яку усі так активно шукали на початках незалежності. Нинішня система охорони здоров'я вбиває нас. З нею немає майбутнього ані у нас, ані у наших дітей.
5. З міцною Армією. Нам треба створити потужну Армію. До цього нас змушують обставини. Кожен українець має навчитись тримати зброю в руках. З нею у нас буде майбутнє.
6. З ефективною системою освіти. Інвестиції у школи, садочки і університети - інвестиція у майбутнє. Вчителі і викладачі не повинні жебрачити і батрачити на приватних уроках.
7. З чесними і справедливими судом, прокуратурою, поліцією, податковою і митницею. Цю чесність треба виховувати арештами, в'язницями, масовими звільненнями, конфіскацією майна злочинців у погонах.
Це - план-мінімум. Програма-максимум - залишити дітям процвітаючу державу.