14-16 вересня 2005 року понад 170 Глав держав і урядів зустрілися в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку під час Всесвітнього саміту 2005 року, який пізніше був описаний як «найбільше зібрання світових лідерів в історії», та ухвалили Підсумковий документ Всесвітнього саміту 2005 року.
На веб-сайті ООН зазначено:
«У параграфах 138 і 139 Підсумкового документу Всесвітнього саміту 2005 року (A/RES/60/1) Глави держав і урядів підтвердили свою відповідальність за захист власного населення від геноциду, воєнних злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людства та визнали колективну відповідальність заохочувати та допомагати один одному підтримувати це зобов’язання». (неофіційний переклад)
Стаття 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй дозволяє державам-членам ООН колективно виконувати це історичне зобов'язання:
«Даний Статут жодним чином не зачіпає невід’ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, якщо відбудеться збройний напад на Члена Організації, доти, поки Рада Безпеки не вдасться до заходів, необхідних для підтримки міжнародного миру й безпеки».
Це важливе право на колективну самооборону держав-членів ООН є ще більш важливим у ситуації, коли держава-член Ради Безпеки ООН одночасно є державою-агресором і користується правом вето, що перешкоджає Раді Безпеки ООН вживати відповідних заходів для підтримки міжнародного миру й безпеки.
24 лютого 2022 року Росія розпочала неспровоковану війну проти України і щодня зухвало вчиняє воєнні злочини проти мирного населення України, зокрема невинних дітей.
Збройні Сили України, за підтримки свого військового резерву – військ територіальної оборони, вже більше двох тижнів мужньо захищають незалежність України. Крім цього, близько 16 000 іноземців зголосилися приєднатися до Міжнародного легіону територіальної оборони України та допомогти Україні захистити її територіальну цілісність.
Минулого тижня американські офіційні особи заявили, що вони активно вивчають, як Польща може надати Україні свої вживані винищувачі МіГ-29, а США замінять їх, надавши Польщі американські винищувачі. Українські льотчики тренуються на винищувачах МіГ-29 радянських часів і можуть відразу ж використовувати їх.
Ці винищувачі терміново потрібні, оскільки вони допомогли б Україні (не НАТО) забезпечити безпілотну зону над своїм повітряним простором та запобігти масовому та широкому руйнуванню цивільної інфраструктури, майбутнім обстрілам її атомних електростанцій (як це вже було зроблено 4 березня 2022 року) та вчинення Росією щоденних воєнних злочинів в Україні.
8 березня 2022 року Польща запропонувала доставити Україні понад два десятки винищувачів МіГ-29 на авіабазу Рамштайн у Німеччині, призначену Військово-Повітряним Силам США в Європі. Однак США прямо виступили проти цього плану на підставі того, що це нібито загрожує розширенням війни між Росією та НАТО.
Той факт, що цей план було скасовано, є незрозумілим не тільки тому, що він підриває зобов’язання держав-членів ООН допомогти державі захистити своє населення від воєнних злочинів відповідно до статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, але й тому, що він дуже не узгоджується з підходом, який багато країн-членів НАТО, у тому числі США, застосували досі у відповідь на жорстоку військову агресію Росії проти України.
Справді, численні держави-члени ООН та НАТО, включаючи США, публічно надали Україні оборонну летальну зброю, включаючи протитанкові ракети Javelin і ракети класу «земля-повітря» Stinger, і ввели суворі санкції проти Росії, Путіна та російських олігархів, які Путін вважає актами агресії проти Росії.
У цьому сенсі дуже важко слідувати логіці, що надання Україні протитанкових ракет Javelin і ракет «земля-повітря» Stinger якимось чином не залучає НАТО та його країни-члени у війну, яку Росія розв’язала проти України, тоді як надання Україні винищувачаів залучила б їх, тим більше, що ці винищувачі були б під українським командуванням і ними керували б українські льотчики з українських аеродромів.
Ці вагання та непослідовні публічні заяви країн-членів НАТО, очевидно, були сприйняті Росією як ознаки слабкості НАТО, яку Росія повністю використовує. Справді, вони заохотили Путіна з його ненаситними імперськими амбіціями та повною зневагою до людського життя посилити та розширити бомбардування цивільного населення та цивільної інфраструктури в Україні.
Тому НАТО та її країни-члени, починаючи зі США, обов’язково повинні негайно скасувати це фіаско з його поточними катастрофічними наслідками та надати Україні – без будь-яких подальших затримок – наявні винищувачі, які дозволять Україні протистояти військовій агресії Росії та забезпечити мир й безпеку.