З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила тисячі одиниць військової техніки. Хоча санкції створюють дефіцит високоякісних іноземних компонентів для виготовлення нового озброєння, Москва все ще має значну кількість довоєнних запасів старішого обладнання. Про це йдеться у звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), пише УНН.
Як йдеться у звіті, західні санкції створюють дефіцит високоякісних іноземних компонентів і змушують росіян замінювати їх менш якісними альтернативами.
Спроби Кремля щодо імпортозаміщення за підтримки держави залишаються в основному безуспішними. Це зрештою впливає на здатність Росії виробляти, підтримувати та доставляти передову зброю та технології на поле бою в Україні. Тому в той час, як якість військової техніки, яку використовує українська армія, завдяки допомозі Заходу, продовжує покращуватися, якість озброєння російської армії продовжує деградувати.
«Росія втратила від 1 845 до 3 511 танків за рік війни – але вважається, що вона має близько 5000 старих танків у резерві. Загалом, хоча армія РФ втратила значну частку свого довоєнного танкового парку – за деякими оцінками, до 40 відсотків, вона, ймовірно, зберігає частину своїх запасів танків після 2011 року, а також велику кількість танків часів холодної війни. Завод «Уралвагонзавод» може виготовити за місяць 20 танків, тоді як армія РФ втрачає за цей період майже 150 одиниць», – йдеться у звіті аналітиків.
Хоча точний підрахунок нинішніх військових запасів Москви не доступний у відкритому доступі, було приблизно підраховано, що станом на лютий 2023 року загальна кількість літаків у розпорядженні кремля була в 13-15 разів більша, ніж у Києва.
«У Росії майже в 7-8 разів більше танків і в 4 рази більше бойових броньованих машин, а її військово-морський флот в 12-16 разів перевищує український», – йдеться у матеріалах звіту.
Фахівці CSIS зазначають, що Кремль може мати проблеми з виробництвом безпілотників, ракет та засобів радіоелектронної боротьби через брак мікрочипів. На початку війни в лютому 2022 року російські війська мали приблизно 2000 військових безпілотників всіх типів. До кінця 2022 року кілька сотень з цих безпілотників були знищені українською ППО, засобами РЕБ або через помилки російських пілотів. Однак «Орлан-10» і безпілотники-камікадзе «Ланцет-3» - продовжують літати в Україні, вказуючи на те, що ця ключова повітряна здатність відповідає принаймні частково вимогам Москви щодо бойових завдань, зазначають аналітики.
За даними аналітиків, Росія все ще має значний ступінь адаптивності до західних санкцій, користуючись своїми довоєнними запасами старішого обладнання, а також країнами, які бажають постачати їм товари та технології обмеженого подвійного використання через мережу незаконних поставок.
Кремль, зазначається у звіті, не демонструє жодних ознак відмови від своєї головної мети – окупації України, тому Захід і надалі коригує власні дії із запровадження найширших на сьогодні санкцій проти РФ.
Враховуючи існуючі можливості та обмеження Росії у CSIS вважають, що вона, ймовірно, вибере більш повільну кампанію з виснаження України, чинячи тиск на Київ та його західних партнерів.
Продовження російських ударів по Україні є важливим показником того, що РФ все ще може адаптуватися, перепрофільовуючи різні типи ракет. Здатність Росії продовжувати такі атаки може бути збільшена зусиллями країн-партнерів, таких як Іран чи Китай, чиї поставки запчастин і технологій можуть не бути під впливом санкцій, ініційованих США.
Поки повністю контролювати потік деталей до Росії неможливо, автори звіту пропонують західним політикам продовжувати постачати в Україну високоякісну військову техніку темпами, які перевищують російські темпи виробництва, що ускладнить для Росії ведення війни на виснаження.
Серед інших рекомендацій – виявляти незаконні мережі і, зокрема, осіб, залучених до поточних ухилень від санкцій. Крім того, аналітики радять обмежити будь-які операції з російськими та пов’язаними з Росією оборонними компаніями та їх філіями. Наприклад, запобігати співпраці з дочірніми і афілійованими компаніям «Ростеха», які займаються цивільною авіацією. А також усунути «лазівки», які дозволяють деяким західним компаніям імпортувати обладнання до Росії, відповідно до контрактів, укладеними до впровадження санкцій, пише «Голос Америки».