Кричати «ганьба» легко. Спробуймо щось змінити!

11:36, 10 червня 2020

У селі Созань Старосамбірського району 1955 року створили будинок інвалідів, будинок престарілих загального призначення. Розмістили його у вже реконструйованій житловій будівлі, яка, однак, збудована приблизно у 1848 році, а її власником був пан Созанський. Сьогодні тут функціонує Созанський психоневрологічний інтернат – комунальний заклад Львівської обласної ради. У ньому проживають 155 осіб. Впродовж двох років інтернат є замовником робіт з утеплення та ремонту фасаду першого корпусу будинку.

2019-го тут утеплили фасад на загальну суму понад 450 тисяч гривень, а 2020-го - у межах програми мікропроєктів відбулася друга черга утеплення фасаду на суму 274,5 тисяч гривень з обласного бюджету.

То був ремонт, при якому змінили вигляд фасаду. Хоча він дуже старий. Пам’яткоохоронці відразу ж написали мені: так не можна! Як юрист мушу сказати: формально, при цьому ремонті не порушені жодні норми.

Бо який алгоритм?

1. Пошукати реєстр пам’яток району. Вони є на сайтах ЛОДА та РДА, ми їх оновили на початку травня. Там будинку Созанського інтернату нема. Можна ще перевірити, подавши запит до Департаменту архітектури ЛОДА – для певності.

2. Якщо будинок не пам’ятка, то зрозуміло, чому в заголовку пише «ремонт» і чому по дозволи до Департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА ніхто не звертався.

3. Проте так, вірогідно, що ця будівля заслуговує бути пам’яткою. Розпочати процедуру внесення його (і подібних споруд) до числа нововиявлених пам’яток може кожен орган місцевого самоврядування. Ініціатором може стати також і громадська структура. Навіть тепер не пізно створити комісію та обстежити, чи післявоєнна реконструкція і свіжі ремонти ще не перекреслили такої перспективи.

Але ж будьмо чесні, коли хочемо кричати «Ганьба» до ЛОДА чи до кого б то не було. Чи вигідно місцевому самоврядуванню або КЗ ЛОР, будівлю, яка роками потребує ремонту, оформляти перед ремонтом як нововиявлену пам’ятки архітектури? Скільки з 500-700 тисяч гривень, котрі вони нарешті мають, залишиться після тієї всієї процедури? На ПКД вже не вистачить. А без ПКД утепляти фасад чи якось інакше проводити ремонтні роботи на пам’ятці архітектури – не можна. Це, мені видається, зачароване коло.

Що робити?

Точно починати дискутувати у професійних середовищах про ті зміни і спрощення, які нам потрібні вже. На вчора навіть. Зустрівшись за кілька тижнів з багатьма архітекторами та пам’яткоохоронцями, я переконався, що вони також розуміють цю нагальну потребу. І я готовий лобіювати ці зміни на всіх рівнях.

Зі свого боку, щоб допомогти тим, хто каже «А ми не знали», ми опублікували список пам’яток на сайтах, поспілкувалися з священиками та громадськими діячами, запропонували кілька ініціатив і плануємо найближчим часом розгорнути інформаційну кампанію про пам’ятки, які варто відвідати.

Також я думав, як дати простий алгоритм, за яким мають діяти люди, які хочуть щось робити зі старою спорудою чи пам’яткою. Аби не вигадувати ровер, днями ми сконтактували з ГО «Харків з тобою», бо 2017-го харків’яни підготували цей простий алгоритм. Його можна переглянути чи завантажити за посиланням. Ще простіший ми обов’язково розробимо з дизайнером, щоб поширити по всій області.

Адже на Львівщині тільки офіційно 8,5 тисяч пам’яток. Ще не внесених до реєстру і тих, які можуть бути нововиявленими, думаю, ще раз так. Пильнувати за ними – справа громади і місцевої влади. А проте, і тут запитань багато. Наприклад, яка користь громаді з того, щоб вкладати гроші в пам’ятки, коли їх і так не вистачає? Якщо залучати інвесторів, то до якої міри можна адаптувати пам’ятку?

Не кидайте відразу камінням! :) Зі свого боку мусимо зробити інвентаризацію, ревізію охоронних договорів, ступити важливі реорганізаційні кроки. Але найперше – запрошуємо Вас усіх до діалогу. Нам потрібна чесна розмова вголос, щоб нас почула вся країна, щоб почув Київ. Змін потребують у різних регіонах країни. Бо такі самі проблеми, як у нас, є і на Харківщині. І тому, я переконаний, ми мусимо голосно озвучити цю тему, піднявши її на рівень цілої країни. Бо добра частина того, що треба зробити, - це зміни до законів України.