Кримчани у Львові організували неформальні списки чоловіків, які готові захищати кордони України на сході. Про це ZAXID.NET розповів активіст Євромайдану в Криму Рустем Алієв.
Після анексії півострова чоловік приїхав до Львова і розпочав невеличкий бізнес, а саме: відкрив три ларьки, де продає чебуреки й пахлаву. Кримчанин готовий продати свій бізнес і їхати на схід. Від імені спільноти кримських чоловіків Рустем Алієв двічі звертався у військкомат з проханням дозволити їм пройти навчання, аби потім їх взяли як резервістів, готових захищати Україну.
«Нам відповіли, що зараз ми не потрібні, бо у воєнних є свій план. Вони знають, кого краще відправляти на Донбас», – розповів Рустем.
Складніша ситуація на сході. Донбасівці воюють, але здебільшого на боці терористів. Хлопців 18-19 років мобілізують у лави бойовиків просто на вулиці, розповіла координатор переселенців з Донбасу Галина Олійникова.
Вона передає слова тамтешніх матерів: «Їх (молодих хлопців-східняків, – ред.) треба вивести, їм дають автомат і змушують воювати або, якщо вони не хочуть, відправляють в підвали, змушують копати траншеї».
Додамо, що, за даними Західного регіонального медіа-центру Міноборони України,скажімо, на Львівщині (на Яворівському полігоні) вишкіл проходять не тільки мешканці Львівщини, а й військові з Харківщини, Дніпропетровщини, Луганщини та інших міст.
«Вони удосконалюють свою польову майстерність. Адже є військові спеціальності, які потребують значних, я б так сказав, знань: снайпери, механіки-водії, артилеристи та інші», – зазначив керівник Західного регіонального медіа-центру Міноборони України Олександр Поронюк.
Тамтешні жінки, як, зрештою, кожна українка, не готові втрачати своїх рідних – чоловіків, синів, братів, коханих, тому й воювати не хочуть відпускати. Як інформував ZAXID.NET, з Донбасу до Львова щодня приїжджає близько 80 людей. Так, з чоловіком, його братом та двома донечками приїхала Юлія Яригіна з Краматорська ще у квітні. Вона вказала на ще один аспект, що стосується східняків: важко психологічно воювати проти людини, яка може виявитися твоїм сусідом.
«Навіть у голові не вкладається як це взяти зброю і піти когось вбивати. Адже там теж є люди, які записалися в ополчення, і це люди з якими ми можливо жили. У мене знайомих там немає, але є з нашого міста», – додала Юлія.