Нелюдські умови - так сім'я з Севастополя назвала проживання у Львові. Поскаржились навіть Міністерству соціальної політики.
Кримчани не повірили у безкорисливість. Андрій - голова сімейства показує, які тортури запропонував подружжю пенсіонерів і їхньому синові.
Андрій з Танею мають двох дітей. Ще двоє прийомних. Не відчувають недостатку в грошах. Тому і погодились прийняти біженців. Для них виділили окрему велику кімнату. Хоч меблі вже забрали, але вона таки вражає комфортом - плазма, кондиціонер. Тут ще стояло двохспальне ліжко і розкладний диван. Переселенці мали свій санвузол, душ. І вид з вікна. Та і ще не все. До послуг кримчан була й тераса.
Тетяна розповідає, з чого все почалось. Жінка з Севастополя почала вимагати все робити в будинку за її уставом. Хотіла годувати дітей господарів, як їй заманеться, почала всіх виховувати і запроваджувати свої правила.
Пенсіонерку з Севастополя образило зауваження господині дому, й вона перестала вітатись. Її чоловік і син зробили так само. А потім однієї ночі кримчани поїхали навіть не попрощавшись і не подякувавши господарям. І це би було нічого, якби до сім'ї не навідались соціальні працівники.
Проте соцпрацівники, коли прийшли в будинок, переконались - сім'я Гевів чудова. Тож яка муха вкусила кримчан, пробуємо з'ясувати по телефону. Дзвонимо до голови сімейства Євгена.
Схоже справжня голова сімейства - його дружина - наказала чоловікові нічого не пояснювати. Сама вимкнула телефон. У Львові з біженцями таких випадків ще не було.
Попри незадоволення львів'янами - кримчани прожили у них два місяці, їли-пили повністю за їхій кошт. Приїдуть до нашого міста ще у вересні.