Вони - кримчани, але познайомились у Львові і тут організували спільний бізнес. Першими у нашому місті почали випікати кримсько-татарську самсу у печах–тандирах. Це - бізнес двох татарських родин, які об'єднала потреба вижити на новому місці.
«Це, що тут пропонують - це не та робота, з якої можна жити. Бо працювати на 2-3 тисячі у місяць і знімати помешкання, яке коштує у середньому 3 тисячі, а ще щось їсти, вдягатися, - це абсолютно нереально. Тим паче, якщо є сім'я, діти маленькі», - пояснив підприємець із Криму Алі Ісаєв.
Взялися татари за те, що добре вміють. Однак справу, якою в Криму нікого не здивуєш, організувати у Львові виявилося непросто.
«Самса – це наша традиційна випічка, яку в Криму всі знають, всі люблять. У нас у кожному місті її печуть і продають, навіть на дорогах можуть стояти печі. А тут її не продавали взагалі, тому ми вирішили спробувати. Та виникла проблема, що у Львові нема майстрів на ті тандири, нема тої глини, яка нам потрібна, щоби зробити ці печі. Тому нам довелося збирати майстрів, поварів серед татар-переселенців по всій Україні. А саму пічку зробили із звичайної цегли», - додав підприємець.
Колись Азат готував самсу для кримських туристів. Зараз із цією популярною татарською випічкою знайомить львів'ян. Страва хоч і традиційна для східної кухні, але у кожного кухаря свої секрети.
«В основному секрет у начинці, точніше у спеціях, які до неї додають. Тісто я роблю звечора. Дуже важливо сформувати його однаковими гладкими кульками, які потім розкачуються. Тоді начинка не буде витікати», - ділиться секретами кухар Азат Ашимов.
На кухні працюють тільки чоловіки. Самса, кажуть, не терпить жіночих рук. Щоби добре замісити тісто, треба мати силу, а ось начинити випічку - справа майже ювелірна. «Тісто має бути тоненьким, рівномірним і його треба правильно склеїти, щоби самса добре трималась у тандирі», - зазначив кухар.
Наразі, кажуть кримчани, львів'яни знайомляться з тандирною самсою. Однак поціновувачі вже є. Тож підприємці мають у намірах готувати й іншу татарську випічку.