Кримська пара ― Петро Лісавкін та Наталка Єрьоміна ― два роки тому виїхали з окупованої Росією домівки до Львова. До серпня 2014-го жили в Криму, в Бахчисараї. За цей час змінили не одну орендовану квартиру, не одну роботу. Та от знайшли дещо більше: три тисячі нових друзів та відкрили власну кав’ярню.
«Тут нам добре! Є, звичайно, ностальгія за домівкою, морем, побережжям, за кримською природою. А от за людьми і тією обстановкою, яка була на півострові наприкінці, вже немає. Це навпаки, відштовхує», ― поділилася емоціями кримчанка Наталя Єрьоміна.
Вдома Наталя працювала кухарем вищої категорії, Петро викладав інформатику в місцевій школі. Та коли на півострові вивісили російські стяги і ввели рубль, чоловік довів до випуску своїх учнів і разом з коханою виїхали до Львова.
«У 2014 році я відмовився йти на останній шкільний дзвінок тому, що мав звучати не український, а російський гімн. Вже не наші стяги майоріли всюди. Відповідно, я принципово не пішов. І більше й не з'явився там», ― розповів кримчанин Петро Лісавкін.
Вже рік, як у Львові вони відкрили свою кондитерську «Два зайці», щоправда, в орендованому приміщенні. Стіни допомагали розписувати друзі, яких знайшли собі вже тут. Хтось пошив скатертини, інші подарували приладдя. Мають тепер три тисячі клієнтів. А розпочинали з домашньої кондитерської: пекли солодощі в орендованій квартирі і щонеділі виходили в місто, щоб безкоштовно роздати. Так робили собі рекламу.
«От береш коробку капкейків готових, вдягаєш на голову заячі вушка, йдеш в центр міста. А на коробці пишеш: «Постав «лайк» в FB – візьми капкейк безкоштовно». Так з'явилися в нас перші клієнти», ― згадує Петро.
Зараз кримчани влаштовують різноманітні майстер-класи. Основним своїм помічником вважають соцмережі. А ще організації «КримSOS» та Міжнародну організацію з міграції, через яку Петро виграв грант і купив собі хорошу пічку. На державу, додав, більше не розраховує.
«Півтора року тому ми пробували подати документи на державну допомогу. Так отримали довідку переселенців і отримали від держави 1000 гривень. Після цього ми мали знайти офіційну роботу, але з тим нам не щастило від самого початку, тож ці виплати припинились. На цьому мої справи з державою закінчилися. Намагаюся більше до неї не звертатися», ― каже чоловік.
І хоча Наталя з Петром дають собі раду, вірять, що орендовану квартиру у Львові таки скоро поміняють на свій рідний Крим.
«Хочемо повернутися в український Крим. Щоб не було ані російських стягів, ані їхнього гімну, ані ватників. В той попередній Крим хочеться, звичайно!», ― додала Наталя.