Конституційний Суд України визнав конституційними положення Кримінального кодексу, які змінювали для осіб, що вчинили особливо тяжкі злочини, ступінь покарання з 15 років позбавлення волі або страти на довічне ув’язнення. Відповідне рішення Конституційний суд оприлюднив 1 лютого.
Справа розглядалася за конституційним зверненням Миколи Савчука про офіційне роз'яснення положень Кримінального кодексу України 1960 року зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального й Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року № 1483-ІІІ, щодо їхньої дії в часі у взаємозв'язку з положеннями ст. 8, частини першої ст. 58, пункту 22 частини першої ст. 92, частини другої ст. 152, пункту 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", частини другої ст. 4, частин першої, третьої, четвертої ст. 5, частини третьої ст. 74 Кримінального кодексу України 2001 року (справа про заміну смертного покарання на довічне позбавленням волі).
Суддя-доповідач у справі Юрій Баулін пояснив журналістам, що суть рішення полягає в тому, що всі особи, які вчинили особливо тяжкий злочин, і суди щодо них винесли вирок у період з 29 грудня 1999 до 23 березня 2000 року, підлягають покаранню: або довічному ув'язненню, або позбавленню волі до 15 років. Тобто, як зазначив суддя-доповідач, у даному випадку в зазначених частинах Кримінальний кодекс 1960 року має зворотну силу, тобто особам, яким був винесений вирок "страта", у зв'язку з прийняттям змін, замінено покарання на м'якше, пише УНІАН.
За словами Бауліна, згідно з довідкою Державного департаменту з питань виконання покарань, станом на 29 грудня 1999 року до смертної кари було засуджено 405 осіб, з них для 358 покарання замінено довічним ув'язненням, 7 особам призначено відбування покарання на певний строк, ще 40 засуджених на сьогодні померли.
У рішенні КС ідеться, що в аспекті конституційного подання і конституційного звернення положення Кримінального кодексу України 1960 року з внесеними змінами до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України від 22 лютого 2000 року, якими смертна кара як вид кримінального покарання була замінена довічним позбавленням волі, у взаємозв'язку з положеннями статей 3, 8, ч. 1 ст. 58, п. 22 ч.1 ст. 92, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", ч. 2 ст. 6 Кримінального кодексу України 1960 року, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Кримінального кодексу України 2001 року, слід розуміти як такі, що пом'якшують кримінальну відповідальність особи і мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, що скоїли особливо тяжкі злочини, передбачені ККУ 1960 року, до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України", зокрема на осіб, засуджених до смертного покарання, вироки щодо яких на час набрання чинності цього закону не були виконані.
Рішення КС є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і оскарженню не підлягає.