Конституційний Суд України відкрив провадження у справі про визнання неконституційними окремих положень законів України, що стосуються сфери охорони здоров'я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров'я в умовах пандемії Covid-19. Про це повідомили у прес-службі Омбудсмана ввечері у понеділок, 1 лютого.
Відповідне конституційне подання направила до КСУ Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 6 січня.
«Дана справа буде розглядатися КСУ по суті. Дату розгляду та форму слухання буде повідомлено додатково», – йдеться у повідомленні.
Зазначимо, що раніше представниця Верховної ради у Конституційному суді Ольга Совгиря пояснила що Денісова оскаржує, зокрема, – положення законів щодо медреформи, згідно з якими органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про припинення, реорганізації чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу.
Крім того, Денісова оскаржує положення законів, які є правовою підставою для запровадження Кабміном карантинних обмежень. омбудсмен незадоволена 29-ю статтею «Закону про захист населення від інфекційних хвороб». У ній йдеться про обмеження прав і свобод на час карантину. Яких саме прав і на скільки – не вказано. Наприклад, в законі не написано, чи потрібно під час карантину носити маски. Без цих уточнень Денісова вважає норму неконституційною. Совгиря зазначила, що у поданні вказано, що ці «положення сформульовані нечітко і передбачають можливість обмеження Кабінетом міністрів конституційного права на охорону здоров’я, медичну допомогу або медичне страхування, можливість обмеження яких не передбачена Конституцією».
Також Денісова оскаржує положення закону від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким скасовано мораторій на ліквідацію та реорганізацію лікарень. Денісова заперечує окремі частини 16-ї статті закону про «Основи законодавства про охорону здоровʼя». Якщо КС з нею погодиться, місцева влада втратить багато повноважень. Вона не зможе вирішувати, де і які лікарні будувати, які відділення в них відкривати, скільки лікарів брати на роботу і багато іншого. Також влада на місцях не зможе реорганізувати лікарні та пологові будинки. Відповідно до закону, кожен українець за рахунок держави може отримати цілу низку медичних послуг. Безкоштовно можна викликати швидку допомогу, піти на прийом до сімейного лікаря, пройти реабілітацію, народити. Денісова просить скасувати норму, яка дозволяє цей список змінити.
Остання вимога Денісової перегукується з першою. Вона просить повернути закон, який забороняв місцевій владі закривати і реорганізувати лікарні, поліклініки, амбулаторії, пологові будинки, санаторії та аптеки. Якщо цього не зробити, вважає омбудсмен, якісь медустанови можуть змінити профіль, а медперсонал ризикує залишитися без роботи.
Раніше Денісова повідомила, що вона звернулася до Конституційного суду і просить його визнати неконституційними кілька статей законів, які стосуються охорони здоровʼя. Зробити це, за словами Денісової, її просили люди, чиї права ці закони обмежують. Однією з причин цього конфлікту Денісова назвала медичну реформу, яку в квітні 2018 року запустила тодішня в. о. глави МОЗ Уляна Супрун